ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ

Із сучасників мало кому відоме ім'я Василя Григоровича-Барського. Воно й не дивно. Радянська історіографія не вельми прагнула його популяризувати...

Він навчався у Київській духовній академії. Але залишив її через хворобу ноги, яку лікував у Львові. Водночас протягом року відвідував Львівську академію.

1724 року, на 23 році життя, вирушає подорожувати чужими землями: спочатку до Риму, а потім до Афону, а далі - на Схід. У подорожах провів 24 роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду, небезпек. У безлюдній пустелі він засинає у сусідстві з дикими звірами, не турбуючись, чи матиме завтра якусь поживу і покладаючи надію лише на Бога.

З Афону Василь Григорович-Барський вирушає до Палестини, потім по два роки живе в Єгипті, Сирії, де й був пострижений у ченці. Антіохійський патріарх Сильвестр дуже прихильно ставився до нього, але тяга до мандрів перемагає, і от він уже у Патмосі. Потім 1743 року був відкликаний до Константинополя. Жив на Афонській горі. І лише через певні обставини повернувся до Києва, де через шість тижнів помер. Це сталося 1747 року.

Подорожні нотатки Василя Григоровича-Барського тривалий час ходили у рукописах... І лише 1778 року були надруковані окремою книгою.

Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ, Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.