Ознакою сучасної доби стало повернення творів видатних українських мислителів, вчених діаспори у коло живої материнської культури. Так, вже видано й перевидано чимало їхніх досліджень, але й залишаються маловідомі для широкого українського загалу імена. Серед українських вчених, життя і творчість яких протікала на чужині, був і талановитий філософ, історик української культури Іван Мірчук.

Він народився у Стрию у 1891 році. Доля цього видатного вченого, мислителя тісно пов'язана з Українським Вільним Університетом від початку його заснування у 1921 році. Саме цього року Іван Мірчук стає доцентом університету, у 1926 році - професором, а 1946 року - ректором. Веде напружене громадське та наукове життя.

З 1926 року він також професор, а протягом 1930-1945 років директор Українського наукового інституту в Берліні, дійсний член НТШ, а згодом - член-кореспондент Баварської Академії Наук.

Як філософ, Іван Мірчук був одним із засновників українського персоналізму. Досліджуючи духовні чинники життя людини, він зіткнувся з проблемою пошуку «справді людського в людині».

З проблематикою відмінності російського світогляду та філософії життя від українського пов'язана праця «Історико-ідеологічні основи теорії III Риму», а також дослідження з історії української культури.

Іван Мірчук був талановитим організатором наукового і громадського українського життя в Німеччині, його репрезентатором перед усім світом.

Помер цей талановитий вчений у Мюнхені, 1961 року.

Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ, Тарас ЛЕХМАН