НАЙДОРОЖЧЕ – УКРАЇНА!

«Всім серцем любіть Україну свою!...» Ота фраза Володимира Сосюри і є творче кредо Богдана Демчука, поета з Червонограда, члена Української асоціації письменників. Автор залишається вірним йому й у третій збірці віршів «Мій краю милий, Україно» (Червоноград: Додаток до газети «Літературний Червоноград», 2014. – 28 с.). Це – «Поезія галичанина». Таке тлумачення, як доповнення до назви, автор сам обрав. Але це аж ніяк не означає, що у віршах не йдеться про всю Україну, а лише про Галичину. Жодного обмеження. Навпаки, тут ми зустрічаємо поезію українського патріота.

«Він – українець, який з тривогою дивиться на всі проблеми незалежної нашої держави України, пов’язані з окупацією наших земель північним сусідом Росією, - читаємо в анотації. – Велика любов до матері повертає автора у роки дитинства, до рідного дому».

…Кілька слів про Богдана Демчука. Він народився 26 жовтня 1938 року в селі Бишеві Радехівського району Львівської області, в селянській родині. Після школи закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працював юристом на підприємствах м. Червонограда. Друкувався в газетах «Панорама», «Літературний Червоноград», «Шахтер Украины», в альманахах «Третій горизонт», «Ліхтарик», «Гомін Підгір’я» та в інших виданнях.  Член літературного об’єднання «Третій горизонт», учасник багатьох поетичних вечорів, літературно-мистецьких заходів, конкурсів.

Українська тематика завжди домінувала у творах Богдана Демчука. Тож і нова збірка «Мій краю милий, Україно» відкривається однойменним віршем:

«Мій краю милий, Україно,
Плането мрій і сподівнь.
Моя єдина Батьківщино,
Своєї долі не порань».

Є тут патріотичні мотиви, патетичні заклики, пафосні (в доброму розумінні слова) рядки, звернення до історичного минулого, зокрема часів козаччини. Все, що діється негативного в нашій державі, тягарем лягає на серце автора й інколи болісними строфами – на папір. Але важливо, що він залишається оптимістом.

Краса України яскраво відтворена ним у віршах про природу. Наприклад:
«Прокинулась від сну весна
І будить землю під снігами,
Щоби підсніжників краса
Синіла в лісі небесами».

Усі пори року – прекрасні. Тож не як протиставлення весні, а в унісон звучить вірш про осінь, хоч, звісно, відчутні і мінорні нотки:
«І знову вітер крізь дощі
Останній лист з дерев зриває,
А в переповненій душі
Від суму серце завмирає».

Весна – літо – осінь – зима. Це – не тільки пори року, це ще й невпинна плинність часу, людського життя. І не дай Бог його змарнувати!

Творити поезію – лише рідним словом. Українську мову Богдан Демчук називає «зорею моєю ніжною», «солов’їною піснею», «вродою барвінковою».

У збірці читач знайде вірші-присвяти матері, рідному селу, Прибузькому краю, Тарасові Шевченку, духовні мотиви… Не байдужа йому й інтимна лірика, бо, скажіть, який поет не пише про любов?!.

А завершується збірка віршем-піснею «Вишиванка мами», музику до якої написала місцевий композитор Світлана Холявінська. (Подано й ноти).

Ще одна особливість видання – воно ілюстроване багатьма фотографіями з авторського архіву

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.