Важливою сторінкою в архітектурі й будівництві Галицько-Волинських земель стала розбудова Львова.

Перша літописна згадка про Львів датується 1256 роком. Мала вона другорядне значення. Йшлося про сильну пожежу у Холмі, яку було видно аж у Львові. Враховуючи те, що від Львова до Холма відстань дуже велика, можна припустити, що стольний град Галичини й Волині (Холм) був на той час дуже великим містом, якщо заграву над ним було видно аж так далеко.

Проте цю дату ніяк не можна розглядати як рік заснування Львова. Це лише дата першої офіційної згадки про нього. Очевидно, що Львів виник значно раніше, поселення на його місці, можливо, існувало до того часу вже кілька століть. Безпосереднім поштовхом до початку розширення цього поселення та його переростання у місто стало одруження сина князя Данила - Лева - з донькою угорського короля Бели - Констанцією 1247 року.

Характерною особливістю культури Львова від самих початків міста була участь у його розбудові майстрів з різних земель та країн. Князь Данило Романович спеціально запросив охочий і талановитий люд з руських, лядських, німецьких, чеських, угорських та інших земель до участі у будівництві Львова й інших міст у своєму князівстві. Львів став своєрідним горном, в якому переплавились традиції різних національних культур. Однак Львів завжди залишався містом глибоко українським!