* * *

Самсін Н.Р. Вимірюю життя любов’ю. – Львів: СПОЛОМ, 2025. – 112 с.

* * * 

Що потрібно для того, аби бути щасливим?.. Над цим не раз замислюємося і не завзди знаходимо правильну відповідь. Тим паче, що філософська категорія «Щастя» для кожного глибоко індивідуальна, трактується особистіно, насамперед власними егопочуттями. Але недвозначно  дає відповідь на це скалдне питання Надія Самсін, поетеса зі с.Добрячин Шептицького району у своїй четвертій збірці віршів «Вимірюю життя любов’ю». Потрібно жити у гармонії з наколишнім світом, любити Бога і людей  (не йдеться тільки про близьких і ближнього), Україну, рідне село, добрі звичаї, традиції та обряди, нашу мову солов’їну, природу, яка і є творінням Божим:

«Я життя вимірюю любов’ю.

Не роками, ані днями меж,

Не багатством, звісно; не журбою

І не злом – табу на це, авжеж».

* * *

«Люблю життя, цей милий світ,

 сім’ю свою, родину.

Всім серцем Бога,

 а іще люблю свою країну.

Народ нескорений люблю,

бо він найкращий, знаю!»

Поезія Надії Самсін пройнята оптимізмом. Однак зустрічаємо й тривожні мотиви про долю України, наших полеглих Героїв. Тут навіть є сокровенне. Достеменно відаю про це, бо добре знаю авторку, з якою часто спілкуюся, тим паче, що ми «з одного села».

Зворушливо й водначас боляче звучить:

«Я рвався в бій, бо ворог дуже лютий

Замислив вкрасти волю у всіх нас.

Жорстоко нелюд цілився у груди....

Закрив я ними Україну й вас.»

На жаль, у Добрячині на цвинтарі вже є могили полеглих українських бійців...

І як же не без молитви:

«Благослови народ страждальний Ти,

Що болісно тернистий шлях долає.

Уперто крокувати до мети.

Молитва матерів не затихає.»

Окрема сторінка творчості Надії Самсін – це вірші-пейзажі (пейзажна лірика). Почасти вона виступає як письменник-натураліст, але відтворює красу природи, її неймовірні, неповторні  явища поетичним словом, яскраво передає свої настрої і зачарування читачеві. Авторка бачить те, на що інші, заклопотані буденними справами, не звертають уваги:

«Від цілунків гарячого сонця,

Від цвітіння найперших квіток

Споглядаю красу крізь віконце,

У думках з них сплітаю вінок».

* * *

«Сніжинки літають, на вії сідають.

Радію, неначе дитя.

І спогади в серці на мить оживають,

Хоч їм і нема вороття».

* * *

«Я стою, милуюся красою.

Білосніжно все так навкруги.

Вітерець, жартуючи зі мною,

У мій вірш навією рядки».

* * *

«Ще квітнуть троянди в саду –

Припала до серденька осінь.

Відчули її доброту

І неба привітного просинь.»

Таких ліричних віршів у Надії Самсін назбиралося чимало. Пораджу автору видати їх окремою багатоілюстрованою збіркою для дітей. Буде гарний подарунок для маленького читача!

У збірці знайдемо багато духовної лірики, героїко-патріотичні вірші, поезію про дитинство та плин років, дружбу. Досить влучно сказано в анотації:  «Вірші пропущені через призму жіночої душі, яка зачіпає найтонніші чуттєві струни читача. Вони сповнені добра, щирості, чистоти помислів авторки; захполюють простотою викладу. Їхня мелодійність відгукнулася у серцях композиторів, і деякі з віршів стали піснями.» Поезія Надії Самсін різнобічна, широкомасштабна (є такий вислів у літературознавстві), широкодіапазонна за ритмікою. Чотири розділи збірки – «Там, де живе любов», «Біль на долоні слова», «Тобі сказати хочу я», «Звуки моєї землі» - наче чотири виміри Всесвіту. Ось як звертається авторка до читачів у власній передмові (передньомі слові): «Любі друзі, дорогі читачі! Перед вами моя четверта поетична збірка.  В ній зібрані вірші, написані в різні періоди життя, про різноманітні речі: любов, що зігріває душу, і біль, що робить її сильнішою; красу природи, що надихає, і про міську метушню, що несе свої таємни ці.У ній – мрії та молитва, біль та туга, що відлунюють з рідної землі. Кожен рядок – це маленька історія, окремий настрій, емоція, закарбована на папері.»Щиру передмову «Наділена Талантом» до нової збірки Надії Самсін написала побратим по перу Леся Гук, членкиня Української асоціації письмеників, лауреат багатьох літературних конкурсів, голова літературно-мистецького об’єднання «Третій горизонт».

Тарас ЛЕХМАН