Одного дня два зайчики Кубіка і Тусик, лежачи на м'якій салатовій травичці, роздивлялися білі хмаринки, які пливли по синьому небу.
- Ось ця схожа на дельфіна! - вигукнула Кубіка.
- Дивись-но! А ця схожа на пальму! - сказав Тусик.
Так вони довго продовжували роздивлятися цікаві пухнасті хмаринки, насолоджуватися теплим літнім днем.
- А, давай, придумаємо оповідання про них, - одночасно висловились обоє зайчиків. І почали...
...Жив собі дельфін Аплуа. Плавав в океані серед бурхливих хвиль, пропливав біля островів з зеленими пальмами. Але якось він заплутався у рибальській сітці, що звисала з великого корабля - риболовецького судна. Аплуа кликав на допомогу, намагався вибратися з пастки, однак йому нічого не вдавалося. Аж тут з палуби корабля побачив бідолаху моряк-рибалка, якому дуже шкода стало дельфіна, тож він вирішив його відпустити. Потягнув на себе сітку, розрізав її гострим ножем і допоміг вибратися «полоненому».
Аплуа був безмежно радий, що врятувався, подякував моряку за допомогу і поплив у безмежні простори океану. Надалі був обережнішим, обачним...
- Усе! Цікаве у нас вийшло оповіданнячко, - підсумували зайчики.
Пізніше Кубіка і Тусик записали його до свого зошита. А коли я їх зустріла, то переповіли мені...
Єва ШУЛЬСЬКА.
Учениця 4-Б класу Червоноградської СШ №8, слухач МАЛіЖ