1963 рік. Я працював завідувачем клубу у селі Криснополі на Одещині. Діяли там художні гуртки, в т.ч. і хоровий. А які там були гарні, голосисті парубки і дівчата! Та й старші задніх не пасли. Як співали!.. Як виспівували!..

У серпні на півдні України розпочинаються світлі ночі. Сонце, здавалося б, раніше котиться за обрій, сутінки раніше землю сповивають. Але скільки зірок на небі побачиш! Кожну зірку «візьмеш у долоню»...

Цієї пори після важкої виснажливої праці у полі чи на інших колгоспних роботах молодь збирала не так у клубі, як на околицях села. Співали до світанку. Тепер так не співають...

* * *

КОЛГОСП

Воно давно вже повелося,

Що у колгоспі теж жилося...

Жили там люди, доживали

І трудодні ледь рахували.

Ходили справно на роботу,

Хоч мали і свою турботу.

Прийде ж вечірняя пора -

Полине після край села.

Віктор СІНЬКОВСЬКИЙ