Коли я поїду в дорогу далеку,

То буду просити буська-лелеку,

Щоб мамину хату беріг від біди

Й завжди навесні повертався сюди.

Коли я піду по стежках невідомих

І буду далеко від рідного дому,

То в серці моєму молитва від мами

Лунатиме вічними Богу словами.

Коли необачно зі шляху зійду

Чи стрінусь із лихом, потраплю в біду,

То знаю, що мамине серце відчує

Й любов її сильна мене порятує.

 

РІДНЕ МІСТО

Мій отчий край, моя земля -

Це рідне місто, що над Бугом.

Навкруг колосяться жита

Й веселки барви понад лугом.

Роки дитинства, безтурботні дні

Минають тут, у древнім Кристинополі.

Його минувшина оспівана поетами

І оповита сивими легендами.

У цьому місті народились ми,

Тут рідна школа, вулиця, стежина.

Тут змалечку збагнув святі слова:

«Червоноград - моя маленька Батьківщина!».

Червоноград - це гордість України,

Бо має гідних дочок і синів.

Хай кожен схилить голову,

Згадавши наших мужніх шахтарів.

Сьогодні край мій квітне й молодіє,

В блакиті сяє золото церков.

Де б не була, але рідне місто -

Моя найсокровенніша любов.

 

РІДНА ПІСНЯ

Рідна пісня українська - скарб мого народу!

Дзвени й лунай в Україні від роду до роду!

Рідна пісне українська, будь завжди зі мною!

Ділись завжди моїм щастям, ділись і сльозою.

Лети, пісне, в наші гори, лети у долини,

Звеселяй поля й діброви, степи й полонини!

А ще, пісне, до могил знайди ту дорогу,

Де спочили самоцвіти мойого народу.

Там, на полі-бойовищі героям вклонися,

Жару їхньої відваги, пісне, наберися.

А тоді, могутня й дужа, назад повертайся,

Та в серцях дитячих щирих назавжди лишайся!

Вікторія ЗАХАРЕВИЧ.

Учениця 7-А класу Червоноградської ЗШ №5