Останні новини

Звідки ж походять слов'яни, де джерела їхньої писемності?.. Погодьтесь, ці питання доволі клопіткі і для сучасної науки...

Але вітчизняні вчені встановили точну дату “народження” слов'ян — V ст. до н.е. Історичні реалії, численні пам'ятки, що перебувають в науковому обігу, а також дешифровані пам'ятки писемності дають можливість, бодай на рівні наукової гіпотези, датувати виникнення слов'янського письма приблизно XVII ст. до н.е. Дешифрування тексту Фестського диску, яке виконав Г. Гриневич, пропонує таку версію: “Будемо знову жити. Буде служіння Богу. Буде все в минулому — забудемо, хто ми є. Чада є — узи є — забудемо, хто є. Що вважати, Господи! Рисіюнія чарує очі. Нікуди від неї не дінешся, не вилікуєшся. Не один раз буде, почуємо ми: ви чиї будете, рисичі, що для вас почесті; в кучерях шоломи, розмови про вас. Не є ще, будемо ми її, в цьому світі Божому”.

«Зродились ми великої години

З пожеж війни, із полум'я вогнів...».

Це - пісня-славень ОУН, який сьогодні прийнято називати Гімном Українських Націоналістів. Його слова супроводжували українських вояків у часи повстансько-партизанської боротьби, ці слова лунали на довгому і тернистому шляху боротьби за незалежність України. Лунають вони і тепер. Слова Гімну були створені українським письменником, ветераном Української Галицької Армії Олесем Бабієм. У 1929 році він брав участь в установчому Конгресі Українських Націоналістів, на якому кілька організацій об'єдналися в єдину Організацію Українських Націоналістів. У ці ж дні Олесь Бабій написав вірш «Зродились ми великої години», який у 1932 році був покладений на музику й затверджений Проводом Українських Націоналістів як Гімн ОУН. З цього часу твір супроводжував усі офіційні зібрання націоналістів, їх підпільну діяльність та збройну боротьбу. А згодом він став національним Гімном борців Української Повстанської Армії і навіть народною піснею. Тепер його мелодія і фрагменти тексту є «візитівкою» Національної Гвардії України.

* * *

Справа популяризації української культури в Українській державі — це річ природня, благородна і вдячна, та ще й конче потрібна з огляду на її драматичну долю, наполегливі спроби ворогів витіснити її з власної, Богом дарованої землі. Популяризувати багаті духовні надбання минулого й прагне НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОРТАЛ.

З погляду сьогодення особливо виразно розкривається доленосна роль вітчизняної культури. Саме вона вберегла український етнос від знищення у тривалий період бездержавності. Національна культура була єдиним притулком українства у той час, коли майже всі інші ділянки суспільно-громадського й політичного життя були дощенту зденаціоналізовані на догоду різноманітним колонізаторам.

Культура ніколи не існує в минулому часі. Усі її прояви завжди актуальні саме у даний період, незважаючи на час свого фізичного виникнення. У культурі органічно закладена сув'язь епох і поколінь, минуле присутнє в сучасному, сучасне закладене в минулому.

У часи лихоліття й занепаду життєдайні глибини культури, насичені мудрістю багатьох поколінь, дозволяють знайти розв'язання складних проблем і убезпечують від хибних кроків.

Українська культура покликана сповнювати цю місію і далі. Духовне оздоровлення нації - єдино можливе підгрунтя для економічного розвитку України, її політичної стабільності й соціального облаштування. Альтернативи цьому нема!

 

Українські січові стрільці показали себе однією з найдисциплінованіших частин австрійської армії у роки Першої світової війни. Та, насамперед, вони воювали за Україну!

У 1915-1916 роках УСС виявили зразковий героїзм у битвах із російськими частинами на горі Маківці в Карпатах, під Галичем та Бережанами, під час Брусилівського прориву. Хоча легіон УСС налічував 2,5 тисячі стрільців, але станом на осінь 1918 року через їхні лави пройшло понад 9 тисяч осіб. Січові стрільці не лише воювали, а й проводили просвітницьку роботу з населенням України та захищали його від свавілля влади. Згодом УСС стали основою Української Галицької Армії і боронили ЗУНР під час польсько-української війни 1918-1919 років.

Окремою сторінкою січового руху стала боротьба в складі армії Української Народної Республіки. Протягом 1917-1918 років у Києві було сформовано курінь Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця. Командування та особовий склад куреня відзначалося військовим професіоналізмом, високим рівнем дисципліни, політичною стійкістю та вірністю принципам.

Значення Січового стрілецтва в історії створення армії нашої держави важко переоцінити. Адже цей підрозділ був дійсно унікальним. Створення УСС стало першою спробою організувати сучасну українську національну армію, яка могла б захищати інтереси українців і звільнити їх від іноземного панування.

Сто років тому саме зусиллями цих добровольчих підрозділів відбулося відновлення нашої держави у вигляді УНР та ЗУНР.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.