Останні новини

 

Забудову Києва кінця XVIII - першої третини XIX  століття годі уявити без українського архітектора Андрія Івановича Меленського.

Він народився у Москві 1765 року, а помер у Києві 1833 року. Український архітектор, представник класицизму. Навчався у Москві та Петербурзі, зокрема у Д. Кварнегі.

У 1799-1829 роках - головний архітектор Києва.

Андрій Меленський брав участь у створенні генерального плану Києва. Збудував перший міський театр, ряд особняків, будинки громадських місць, пам'ятник на честь повернення Києву Магдебурзького права, Миколаївську церкву-ротонду на Аскольдовій могилі.

Храмове будівництво займає особливе місце в архітектурних проектах Андрія Меленського. Він долучився до створення церков Миколи Доброго, Різдва, за його проектом споруджено новий корпус Київської духовної семінарії та ряд об'єктів у Флорівському монастирі.

Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ, Тарас ЛЕХМАН

Хто така Маруся Богуславка — героїня української народної думи, чи реальна постать?..

За сюжетом, перебуваючи в турецькій неволі, Маруся Богуславка відкрила в'язниці і випустила на волю сімсот полонених козаків. Вірогідних історичних даних про Марусю Богуславку немає. Вважають, що це узагальнений образ української жінки-патріотки, створений народом на основі багатьох фактів мужньої непохитної поведінки жінок-бранок.

Думу про Марусю Богуславку високо оцінював Тарас Шевченко. Її сюжет використали в однойменних творах Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький та інші автори. У 1951 році за мотивами думи О. Свєчніков створив балет.

1981 року у місті Богуславі на Київщині Марусі Богуславці встановлено пам'ятник.

Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ, Тарас ЛЕХМАН

Коли заходиш у літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові, то складається враження, що господар вийшов на хвилинку і ось-ось повернеться, поспілкується з тобою, говоритиме про літературу, журналістику, фольклор, історію, політику... Тут витає дух Каменяра, його “жива” присутність відчутна у всьому. А якщо не повернеться (маємо на увазі фізично) Іван Франко, то таку духовну розмову охоче проведуть працівники музею...

Після багатьох років поневірянь «по чужих кутках» письменник, нарешті, міг збудувати власний дім. Коштами допомогли друзі, шанувальники його слова. Іван Франко прожив у ньому з 1902 по 1916 рік. І хоч часто у стінах будівлі було доволі холодно (майстер-поляк як на зло спорудив у робочому кабінеті Франка кепську піч, що погано гріла), все ж серце зігрівала радість: «В своїй хаті - своя правда». Та й сім'я почувала себе комфортніше. Тут Каменяр написав чимало нових творів (щоправда, найлегше писалося на кухні, де було найтепліше, а гамір домочадців йому ніколи не заважав). Він уже міг систематизувати і розташувати свою бібліотеку, яка налічувала 10 тисяч томів, в т.ч і цінних стародавніх рукописів.

ЯК ТУДИ (НЕ) ПОТРАПИТИ...

XXVI Форум видавців у Львові виявився аж “перенасиченим” (це — в доброму розумінні слова) програмою. Серед цікавих, змістовних, заходів з неабиякими інтригами: книжкові виставки, творчі зустрічі, презентації, лекції, спілкування з авторами, видавцями, відкриття нових імен, вручення нагород переможцям, розпродаж книг з автографами... Усього не злічити, тим паче, усі заходи аж ніяк не відвідати. Доводилося обирати. Втім, усюди цікаво, повчально, всотуєш нову й нову інформацію, відкриваєш нові й нові обрії.

(Штрихи до біографії Івана Крип'якевича)

Один з найвидатніших істориків України, чиї праці не втратили свого значення, цінності й тепер, навіть залишаються актуальними, Іван Крип'якевич, прожив довге і складне життя. Він народився 25 червня 1886 року у Львові в сім'ї вченого-богослова, теолога Петра Крип'якевича, який був греко-католиком. Але першою “дитячою” пропискою майбутнього історика став не Львів, а Холмщина. Однак невдовзі після народження сина батьки Івана Крип'якевича через нещадні утиски російським царизмом українців, Греко-Католицької Церкви змушені були переїхати з Холмщини до Галичини.

Закінчивши гімназію, у 1904 році Іван Крип'якевич вступив на філософський факультет Львівського університету, де мав велике щастя стати учнем “батька української історії” Михайла Грушевського. Той відразу запримітив талановитого юнака і залучив до праці у Науковому Товаристві ім. Шевченка (НТШ). Про таке можна було тільки мріяти! Під керівництвом вельми вимогливого до своїх учнів Михайла Грушевського Іван Крип'якевич ще у студентські роки досяг значних успіхів у дослідженні української історії, чимало сил і праці віддавав громадській роботі.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.