Останні новини
02 серпня 2020
02 серпня 2020
02 серпня 2020

Оздоровчо-лікувальний комплекс «Ровесник» ДП «Львіввугілля» відкрив новий літній сезонз розрахунком на три зміни-заїзди.

Попри те, що заклад надає послуги передусім шахтарям, їхнім сім’ям, ветеранам гірничої галузі, директор «Ровесника» Василь Карвацький і колектив подбали, аби цього літа відпочило та оздоровилось три тисячі дітей не тільки з Червонограда, а й зі Сокальського, Сколівського, Радехівського районів Львівської області і самого Львова, а також з Харківщини, Київщини і Рівного.

Програма кожної зміни-заїзду буде цікавою, насиченою, змістовною. Редакція місцевої газети «Гірник» підготувала для гостей спеціальний ознайомлювальний випуск.

Особлива увага у «Ровеснику» - дітям-інвалідам.

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

м. ЧервоноградЛьвівської області

Перша субота перед свято Дмитра - особлива, вона пов'язана з осінніми поминаннями померлих. У народі її називають Дмитрова, Переддмитрова, Поминальна або Родинна субота. Зустрічаються й інші назви.

Поминають померлих спочатку у церкві на Службі Божій і під час відправи парастасу. Це - найважливіше! Опісля, якщо випадає слушна нагода (але не всім, скажімо, доведеться довго добиратися до місця поховання родичів, друзів...), то неодмінно відвідують кладовище. І лише потім удома поминають за обіднім столом.

Колись дотримувалися правила: такий обід мав відбуватися пізніше, ніж завжди, після полудня або надвечір. За обідом в окремий посуд відкладали по ложці страв, наливали у миску води, все це ставили на ніч на покуття, залишали чистий рушник, щоб душі небіжчиків могли вмитися та пообідати. Такої традиції дотримуються і на Святвечір.

Існує повір'я: у цю ніч на кладовищі можна побачити тіні померлих, які встають з могил, аби піти до своїх родичів та перевірити, чи належно поминають їх...

Утім, яких би тільки поминальних народних традицій люди не дотримувалися, Церква наголошує: основа поминання - щира молитва!

4 листопада — свято рівноапостольного Аверкія, чудотворця, який жив у II столітті, служив єпископом міста Гієрополя.

Коли йому виповнилося 72 роки, він вибрався у подорож до Риму. Під час повернення відвідав Сирію і Месопотамію, де мав нагоду зустрітися з побожними і ревними християнами. А повернувшись додому, приготував собі гріб із відповідним написом, у якому йшлося про ті враження, що справила на нього подорож до Риму. Цей напис згодом допоміг дослідникам стверджувати, що Аверкій був справді святим християнським єпископом. Своє життя він закінчив після 193 року.

Щодо народних прогностичних прикмет, то вони запевняють:

- Якщо на Аверкія дощ лунки наливає - зима скоро прийде.

- Що день на Аверкія покаже - те й зима скаже.

А ще цей день вважався сприятливим для сватання та одружень.

6 листопада в українських православних храмах вшановують преподобного Арефу, ченця Києво-Печерського монастиря.

Він походив з Полоцька. Жив у XII столітті. За даними Печерського Патерика Арефа, коли став ченцем, спочатку був дуже скупим і грошолюбним. Велике багатство він тримав у своїй келії. Та одного разу його пограбували злодії. Після цієї події чернець довго і тяжко хворів, а коли видужав, то абсолютно змінився і решту своїх днів провів у виконанні чернечих обітниць: важкій праці, пості, молитві та творенні добрих справ. Останні дні провів у самоті і упокоївся близько 1190 року.

Його мощі покояться у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерського монастиря. Ще один день пам'яті преподобного Арефи - 11 жовтня.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.