Останні новини


(З фенологічного щоденника)
Червоноград. 12 березня 2022 р. Година: 16.45.
Вперше цієї весни побачив у небі журавлів. Поверталися з вирію. Летіли клином з півсотні птахів, високо-високо і чомусь мовчки, не подавали голосів.
Не сприйміть мене за наївного, дивакуватого, але таки загадав бажання: нехай журавлі принесуть на своїх крилах мир українській землі!
Маркіян ЛЕХМАН


З початком повномасштабної російської агресії проти України (24 лютого) парафіяни церкви Священомученика Йосафата (УГКЦ) м. Червонограда вже пожертвували для ЗСУ понад 70 тисяч гривень. (Орієнтовні дані станом на 10 березня). Збір коштів триває щодня! Священики, церковний    комітет регулярно звітують перед парафіянами про надходження коштів, їх конкретну витрату. Це викликає особливу довіру серед парафіян.
Приємно, що серед жертводавців є діти, юнаки і дівчата. Вони - справжні патріоти України, майбутнє нашої держави!
Починаючи з 2014 року, коли розпочалася війна на сході України, церква Священомученика Йосафата надала ЗСУ допомогу у кілька сотень тисяч гривень. Важко злічити! Тут слід врахувати придбання авто, бронежилетів, касок, матеріальну допомогу на лікування та реабілітацію важкопоранених, їхнім сім'ям...
Не пошкодуйте кілька гривень для Українського Війська! Воно Вас захистить.
Тарас ЛЕХМАН


(Спостереження!)
8 березня чоловіки, парубки таки вітали прекрасну стать зі штучно надуманим святом, дарували квіти, подарунки, влаштовували приємні несподівані сюрпризи. Але цього року, вітаючи, здебільшого промовляли:
- Зі Святом Весни! З Днем Весни!
У більшості трудових колективів, організацій не справляли гучних забав, корпоративів... Рано веселитися, коли триває війна.
Хай це стане новою доброю традицією - зустрічати Свято (День) Весни.
А матерів, дружин, учительок, жінок-колег, дівчат завжди потрібно шанувати й оберігати. І не лише 8  березня!
Маркіян ЛЕХМАН,
студент Української академії друкарства


(Картинки з життя)
Ще до початку російського вторгнення в Україну студент Володя отримав «законну» тисячу гривень за вакцинацію від короновірусу.
- На що їх витратити? - розмірковував. - На книги?.. Вдома і так велика бібліотека, не всі книги прочитав. Тим паче, що регулярно відвідую центральну міську і студентську бібліотеки. В Інтернеті можна знайти необхідну інформацію. Піти у театр?..
Аж раптом почалася війна. Володя не вагався. Натиснув кілька клавіатур на мобільному телефоні і надіслав «законну» тисячу ЗСУ.
Аналогічно вчинили його батьки. А бабуся віддала українському війську 500 гривень зі своєї мізерної пенсії.
Молодці!


Ні-ні! Ці сітки не рибальські, браконьєрські, а маскувальні. Така нагальна потреба виникла з новою хвилею російської війни  супроти України. Майстерню облаштували у Народному домі міста (з відомих причин не вказую географічних назв, конкретних координат). Займаються справою волонтери, які вже мають досвід плетіння сіток, починаючи з 2014 року. Навчаються ремеслу й інші охочі, небайдужі люди, зокрема школярі, у яких, на жаль, вимушені канікули.
Аналогічний цех функціонує у сусідньому селищі міського типу.
Парадоксальний випадок: на одній із сіток мама нашила етикетку чи то ще якусь позначку зі своїм прізвищем та ініціалами. Зробила це навмання, «на авось!». І це ж мало так статися... Ця маскувальна сітка якраз потрапила до рук її сина, який захищав Україну від сепаратистів у тодішній зоні АТО. Мамин оберіг...

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.