(ДО МИКОЛИ НЕ ЖДИ СПРАВЖНЬОЇ ЗИМИ)

Свято Миколая з нетерпінням чекають не тільки діти, а й дорослі — дбайливі господарі. Бо ще у давнину за його днем (19 грудня) визначали майбутній врожай хліба і прогнозували погоду. Просили у Святого Чудотворця вдосталь снігу і міцного морозу, адже тоді вдосталь вродить зерна. У народі кажуть:

- На Миколая приходить справжня зима.

- До Миколи не жди доброї зими ніколи.

- Миколай бородою трясе і снігом дорогу стелить.

Детальніше:МИКОЛАЙ-СИНОПТИК

Один з днів, коли знахарі збирали лікарські трави (зілля), припадав у давнину на свято Симона Зилоти (23 травня; а за старим стилем — 10 травня). Відтак постав своєрідний зільницький обряд. Почасти, як стверджують етнографи, він зберігся і тепер, зокрема на Волині та у Карпатах.

Участь у ньому брали лише жінки й молодиці. Зібравшись в одній хаті напередодні свята, жінки смажили яєшню, варили вареники, готували інші страви та гуртом ішли до лісу, у поле, на луг, леваду збирати цілющі квіти і трави. До цього “рослинного списку” входили (і входять) золототисячник, ромашка, череда, ведмежі вуха, м'ята, полин, деревій, п'ятилисник та інші дари зеленої аптеки. Зілля намагалися збирати до схід сонця, коли ще не випала роса, і то робили потайки від чужого ока. Тож у лісі жіночки-збиральниці розходилися подалі одна від одної. При цьому нерідко виголошували магічні замовляння. Приміром:

Детальніше:ОЙ ЗБИРАЮ ЗІЛЛЯ НА СИМОНА...

25 січня у церквах східного обряду вшановують Святу Тетяну — мученицю. Вона народилася на початку III століття у знатній римській родині, яка сповідувала християнство. Тож батьки також навчили донечку Святій Правді. І хоч тогочасний правитель імперії Олександр Север дозволяв християнам сповідувати їхню віру, все ж деякі його урядовці — затяті язичники (а серед них — Ульяміян) потайки від правителя чинили навпаки — переслідували християн.

Тетяну за її християнське віросповідання схопили і привели на суд. Але жодні намовляння суддів, солодкі обіцянки, а згодом жорстокі тортури ката не змусили юну красуню зректися Ісуса. Коли після чергових бичувань Тетяну кидали у в'язницю і тільки двері зачинялися на засув, до неї враз з'являлися ангели і гоїли нанесені катом рани. Цього дива перфект Риму Ульяміян ніяк не міг збагнути і, сповнений злоби, наказав палачам стяти Тетяні голову мечем. Її стратили близько 225 року. Деякі джерела вказують на 226 і навіть на 235 роки. Разом з нею стратили й батька-християнина.

Детальніше:ЯКА ТЕТЯНА — ТАКІ ВЕСНА І ЛІТО

6 лютого у церквах східного обряду вшановують Святу Ксенію Римлянку, яка жила у V столітті. Не бажаючи скоритися волі батьків і вийти заміж, сповнена прагнення служити тільки Господу, молитися за немічних і хворих, Ксенія перед шлюбом втекла з двома служанками (їх стала називати сестрами у Христі) з Риму до Єгипту, де заснувала жіночий монастир і стала його ігуменею. У цій обителі вона спочила у Бозі, зрікшись земних благ, благ мирського життя (походила з багатої родини) й осягаючи блага духовні.

У народній традиції українців цей день має кілька назв — Всені, Ксенії, Оксани, Доротеї, Оксани-Дороти. З ним пов'язують багато цікавих спостережень за змінами в природі, насамперед прогнозують весну. Кажуть:

- На Оксани теплий день — зима повернеться, але не надовго.

- Якщо на іменини Оксани прилетіли граки — на ранню й теплу весну.

Такий ранній приліт граків і ранню весну спостерігали у лютому 1989 року (принаймні, на Західній Україні). На Стрітення де-не-де вже зеленіла трава. Різкі похолодання більше не поверталися. У 20-тих числах місяця можна було одягати легку весняну куртку. (Добре пам'ятаю цю пору, бо розпочав свою роботу у редакції газети “Гірник”).

Інші народні прогностичні прикмети стверджують:

- Яка Оксана — така весна.

- Оксана-Дорота заповідає сніги і болота.

- Якщо на Оксани день ясний і тихий — весна буде гожою.

- Якщо на Оксанин день сонце пригріло в обід, то на ранню весну, а коли хурделиця, то негода затягнеться надовго.

Тарас ЛЕХМАН.