Весна — найчарівніша пора року. За народним повір'ями, її на вкраїнську землю приносять ластівки. Але це вже — справжня весна, з теплом та рослинним буянням. Тож як зустрічали українці весну у давнину?..
Колись в Україні з приходом весни починався цикл народних весняних свят, пов'язаних зі стародавніми віруваннями. Все це супроводжувалося піснями, іграми та хороводами, масовими ритуальними дійствами.
Найчастіше свято зустрічі весни відбувалося в день Сорока Святих Мучеників (22 березня), іноді на Теплого Олекси (30 березня), найпізніше у переддень свята Благовіщення (7 квітня), залежно від того, якою видалась весна — ранньою чи пізньою. За сприятливої погоди могли весну зустрічати і на свято Явдохи (14 березня). У народі кажуть: “Весну зустрічай, коли пташка вівсянка засвище...”. А йдучи зустрічати, діти, дівчата-підлітки просили матерів: “Благослови, мати, весну закликати...”.