20 листопада — Феодота (або ж Богдана). Давні фенологічні спостереження підказують, що здебільшого саме цього дня, а то і в попередній водойми можуть вкритися льодом. Але він ще доволі крихкий...

Побутують приказки:

- Федот-льодостав (так його називають у народі) легко на лід став.

- Федот лід на лід веде (тобто він ще не міцний, крихкі крижинки накочуються течією чи під впливом вітру одна на одну).

- На Федота лід, мов скло: тріскає, та й годі!

- На Федота не йди по льоді.

- Хочеш скупатися в ополонці?.. Стань на Федотів лід!..

- На Федота рибалкам на льоді не робота. Навіть на лід не станеш, щоб ополонку прорубати. Тому жартують: «Федотів льдостав щуці на хвіст став».

- Буває, що Федот і саньми їде.

- Якщо цього дня дороги намели, то і хліб буде наметами (добре вродить).

- На Федота намело, вважай, що хліба прибуло.

28 листопада розпочинається Різдвяний піст, який триває 40 днів, до Надвечіря Різдва Христового (Святвечора). Цей піст ще має назву Пилипівка, бо розпочинається відразу ж після дня пам'яті Святого апостола Пилипа (Филипа), якого вшановують 27 листопада.

Суворість Різдвяного посту дещо послаблюється 19 грудня (у свято Миколая Чудотворця), 31 грудня та 1 січня, коли зустрічаємо Новий рік, але посилюється з 2 січня аж до 6 січня (Святвечора). Найвищого ступеня строгості досягає в останній день, на Святий Вечір, тому кутя має бути пісною, як і дванадцять страв на столі.

Про Різдвяний піст чіткі свідчення зустрічаються вже у писемних церковних джерелах IV століття.

У народі кажуть:

- День на Пилипа похмурий і іній на деревах - до хорошого врожаю, зокрема вродять овес і льон.

- Небо на Пилипа хмарне або випаде сніг - до непогідного травня.

Хоч на свято Пилипа ще справляють запусти (як і перед Великоднім постом), але жартують: «Хто святкує і гуляє на Пилипа - той буде голий, як липа».

24 листопада ми відзначаємо свято Теодора (Феодора) Студита. Колись з цим днем пов'язували прихід зими. Вона вже могла встановитися... Отож:

- З Феодора Студита приходить зима сердита.

- З Феодора Студита починає студити і морозити.

- Зі Студита стає холодно і сердито.

- Федір Студит землю студить.

- Федорові вітри голодними вовками виють-завивають.

- Зі Студита холод, що не день, то міцніший.

- Святий Федір Студит Федору (йдеться про сущого чоловіка з таким ім'ям) тепла не подарує і шуби не подасть.

- Якщо день Феодора Студита був теплим, то й зима буде теплою; якщо холодним, то очікуйте таку ж зиму.

- Сердитий Студит - сердита зима (принаймні, у першій половині пори року).

- Студит землю грудить.

- Зі Студитом кінь ступає грудами.

Святого мученика Гурія та його побратимів, яких стратили за Христову віру 306 року, християни східного обряду вшановують 28 листопада. Але це ще й початок Пилипівського посту у Східній Церкві.

З цим днем пов'язані такі прикмети та прогностичні спостереження:

- На Гурія погода непередбачувана.

- Гурій всякий та всілякий може бути.

- Гурій їде на рябій кобилі - сніг і болото везе, жартує над зимою, яка вже мала встановитися.

- Лежить сніг на Гурія - бути йому до весни.

- Багато снігу на Гурія - очікуй весняної повені.

- У Пилипівку, починаючи з Гурія, - день до обіду.

- Якщо хочеш лози, то в Пилипівку вози. Робили це у перші дні посту. А потім, зимовими вечорами, плели кошики, люлечки...

- Яка ніч з Пилипа на Гурія - такий день у Петрівку (йдеться про перший день Петрового посту, початок якого є «рухомим», бо залежить від свята Великодня).

- Яка Пилипівка - така й Петрівка.

- Що шепнув Пилип Гурію на вухо - так і передасться.