Останні новини
01 жовтня 2023
Українські традиції
Перегляди: 1111

Через тиждень після Трійці і завжди у понеділок розпочинається Петрів піст (Петрівка), який завершується 12 липня у свято Верховних Апостолів Петра і Павла. Отож його тривалість (цього року він розпочинається 15 червня) залежить від «рухомого» свята Воскресіння Христового, Великодня.

Установлення й дотримання цього посту було важливим не тільки з огляду на церковні правила, а й на певні соціальні мотиви. У давнину, коли селяни жили здебільшого з достатків, які отримували із свого поля, городу, у декого тієї пори вже вичерпувалися торішні запаси хліба, а новий хлібний врожай ще не час збирати, не ставало й запасів городини. Поросят, курей берегли на великі церковні свята, родинні оказії. Тому доводилося жити впроголодь (вважайте - постити).

Українські традиції
Перегляди: 1326

12 червня, за східним церковним календарем, вшановуємо Святого Ісаака Далматського — оборонця Христової віри, який різко виступив проти єретиків-аріян, за що, з наказу правителів-віровідступників, його не раз піддавали жорстоким тортурам, однак не змогли зломити твердості духу Правдивця (так його величає Церква).

Ісаак брав участь у II Вселенському Соборі, що відбувся у Царгороді 381 року. Заснував свою чернечу обитель (монастир), де зібралися ревні послідовники правдивої Христової віри, а не ті, що спотворювали вчення Ісуса Христа. Помер у глибокій старості 386 року, призначивши наступником свого учня Далмата, від імені якого став спочатку називатися монастир, а потім чернеча спільнота (згромадження), яке тепер діє в багатьох країнах світу.

Українські традиції
Перегляди: 1185

На п'ятдесятий день після Великодня відзначаємо свято Зіслання Святого Духа, а днем пізніше - Пресвятої Трійці, які, за церковними канонами, знаменують завершення Великоднього циклу. Цього року вони припадають відповідно на 7 і 8 червня. У народі їх ще називають Зеленими святами, Трійцею, П'ятидесятницею, Зеленою неділею. Тиждень перед Трійцею зветься Зеленим, Клечальним.

О цій порі половіє жито і, за повір'ями, прокидаються покійники (Бог відпускає їхні душі до живих), виходять з води русалки. Свої оселі люди прикрашають (клечають) гілками дерев, пахучими травами.

Українські традиції
Перегляди: 1417

 

 

Позбутися прищів на обличчі:

- Засушений деревій перетерти на дрібний порошок. 3 столові ложки порошку залити окропом так, щоб утворилася маса, як густа сметана. Можна додати 10 крапель оливкової олії й 1 столову ложку свіжого лимонного соку. Все ретельно розмішати. Отриману масу наносити на обличчя. Процедуру приймати протягом місяця, краще ввечері перед сном.

ВІД НАРИВІВ

Приготуйте чудодійну мазь від наривів:

- Дрібно натерти господарське мило, цибулю і додати цукру (1:1:1). Ретельно розмішати. Отриману мазь прикладати до наривів. Такі ліки потрібно зберігати в холодильнику.

ЯКЩО ТРОМБОФЛЕБІТ

- 100 г щойно заготовлених подрібнених листочків акації білої (збирати до цвітіння дерева) залити горілкою - 0,5 л. Настояти 14 днів у темному, але теплому місці. Опісля до настою додати дрібно натертий лимон (брати середній за розмірами плід). Настояти ще 7 днів, збовтуючи рідину по 10 разів протягом дня. Процідити. Отриманою настоянкою натирати хворі ноги. Процедуру можна приймати 2-3 рази на день. На ніч перед сном - обов'язково!

ЛІКУЄМО ДІАБЕТ

Відвар перлової крупи (вівсяних пластівців) корисно пити при цукровому діабеті. Для цього:

- 20 г «перловки» залити літеплою водою - 200 мл. Настояти 4-5 годин. Потім кип'ятити 10 хвилин, після чого настояти до літеплої температури. Процідити. Пити по 3 столові ложки 4-5 разів на день.

УСУВАЄМО НЕПРИЄМНИЙ ЗАПАХ

- Дрібно натертий і перемішаний з медом лимон (1:1) усувають неприємний запах з рота. Приймати по 1 чайній ложці тричі на день через 10 хвилин після вживання їжі.

ПІДНІМЕМО!

Знизився тиск. І ця недуга супроводжує вас упродовж кількох днів. Тоді спробуйте такий засіб:

- Вживати екстракт золотого кореня (ще називають - родіоли, але це - русизм) по 5-10с крапель тричі на день за 15-20 хвилин до їди. Курс лікування - 14-21 день. Повторити, якщо необхідно, через такий же період часу.

МІЦНОГО ЧАЮ ЗАХОТІЛОСЯ?..

Доступний усім засіб лікування стоматиту - ополіскувати ротову порожнину міцною заваркою чаю:

- 1 столова ложка чаю на 150 мл окропу. Настояти до літеплої температури. Процідити. Процедуру приймати 4-5 разів на день, щоразу готуючи свіжу заварку. Курс лікування - до повного одужання.

НАБРЯКАЮТЬ ПОВІКИ

Безсоння, втома можуть спричинити набряк повік:

- Добре помийте невелику картоплину і зваріть її «в мундирі». Коли охолоне, розріжте навпіл і прикладіть до повік. Процедуру приймати протягом 30 хвилин 2-3 рази на день. Перед сном - обов'язково!

КОЛИ ЯКИЙ МЕД СПОЖИВАТИ

Кожен мед по-своєму цілющий і навіть унікальний! Але:

- ЛИПОВИЙ мед - від застуди.

- КАРПАТСЬКИЙ (гірський) меж має антибактеріальні властивості. Його збирають карпатські бджоли-трудівниці.

- СОНЯШНИКОВИЙ мед покращує обмін речовин в організмі. Так само ЧОРНИЧНИЙ мед.

- Мед з ШАВЛІЇ вважають кровоспинним.

- Мед з БУРКУНУ ЛІКАРСЬКОГО - добрий засіб від серцевих недуг.

- Мед з АКАЦІЇ - заспокійливий засіб.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

Українські традиції
Перегляди: 1275

Якось випадково почув розмову двох дівчат, років 15-16. Обоє сперечалися: що таке дівич-вечір? Одна доводила, що це – дівочі гадання-ворожіння у ніс на Андрія. Інша «аргументувала», що це – такі ж гадання-ворожіння, але у ніч на Різдво. Договорилися-добалакалися до того, що це – дискотека, де танцюють тільки дівчата…

На жаль, жодна з версій юнок неправильна. (Для жарту – хіба що про дискотеку…).

Дівич-вечір пов’язують з весільною обрядовістю, і то мова про минулі часи. Тепер таке практикують зрідка, здебільшого у селах. Він влаштовувався напередодні весілля, як символ прощання з вільним життям. Такі молодіжні вечори організовували окремо в оселях молодої і молодого (тут він називався «парубочий вечір»), але найчастіше в молодої.

Дівич-вечір у домі нареченої відзначався особливою ліричністю. Дівчата-подруги звивали гільце, прикрашали його квітами, стрічками, пучками колосків, додавали гілочку вишні або сосни. Гільце символізувало незайманість, красу та молодість.

Разом з виготовленням гільця також виготовляли маленьку квітку або віночки для молодого і молодої як символ наречених. Їх ще називали букетами, весільними букетами.

Одягання (приміряння) вінка як головного убору нареченої цього вечора супроводжувалося ритуалами. На долівку розстеляли біле полотно, на яке клали хлібину, ставили діжу, а зверху не наї клали подушку, на яку сідала наречена. (На Гуцульщині, наприклад, наречена сідала на ярмо, застелене кожухом). Після чого брат, старша сестра, подруга (часто – мати або хресна мати) розплітали косу. А дівчата прикрашали її голову весільним вінком, тобто поки що приміряли його. Опісля молоду вже називали княгинею.

Ото і був дівич-вечір.

 

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

  1. МАРКО І КИРИЛО
  2. СТЕФАН ЧУДОТВОРЕЦЬ
  3. ВЕСІЛЛЯ З… КОТОМ
  4. Головосіки

Сторінка 145 із 150

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.