Останні новини

29 грудня християни східного обряду вшановують старозавітного пророка Аггея.

Народний прогностик говорить:

- На Аггея сильний мороз - він протримається до Йордану (19 січня).

- Аггей іній сіє - добре вродять яблука і груші, але Різдво буде теплим.

- Бажано, щоб на Аггея був холодний день, бо це добра ознака для врожаю хліба.

- Прийшов Аггей (ще його називають Тома) - сиди вдома.

- Добре говорив святий Аггей-Тома, що в його день краще сидіти вдома.

- На Аггея-Тома краще не вирушати з дома.

- У свято Аггея садівники ще раз перевіряли молоді саджанці дерев і кущів, які висадили восени, чи, бува, не побив їх мороз. При потребі насипали на них сніг, створювали штучні намети.

Якраз на величне церковне свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії праведною Анною (22 грудня) припадає, за астрономічними спостереженнями, найдовша ніч у році. У народі цей день називають святом Анни, або Зимовою Анною.

У давнину маловірні люди боялися цього астрономічного явища, вважали, що тієї пори оживають та активізуються усі демонічні сили, які так і чатують на людину, щоб заподіяти їй шкоду. Вкотре наголошуємо: не вдавайтеся до такого марновірства! Навпаки, «Анна ночі не боїться, бо темна нічка тільки до Анночки». А далі схід сонця відбуватиметься раніше і раніше, день чимраз ставатиме довшим.

Колись на Анни вагітні жінки строго постили, щоб щасливо народити малятко. Але це також вважається марною пересторогою.

З уст народу можна почути:

- Яка Ганка до ніченьки - така зима до весноньки.

- Яка Ганка до полудня - така зима до кінця грудня.

- Мороз на Анни і вовки виють на зорі (звідти, очевидно, назва - вовча зоря) - холод довго протримається.

- На Анни ожеледь на дорогах - до врожаю садовини.

- На Анни капнуло зі стріхи - буде добрий медозбір.

31 грудня усі зайняті підготовкою до проводів Старого і зустрічі Нового року — одного з найдавніших і найпопулярніших свят, але єдиного в році, яке, як не дивно, немає сталих традицій, бо кожен святкує його по-своєму...

Одні готують карнавальні костюми, інші готують новорічний концерт з піснями, танцями та жартами, а хтось без зайвих розваг зустрічає його у тісному родинному колі, але в розмовах ідеться тільки про все добре, хороше, а лихо хай відходить з роком минулим.

Насамперед прибирають у хаті, викидають мотлох, непотріб. Тут і дітям додається роботи.

За давнім українським звичаєм напередодні Нового року наші предки уникали сварок і неприємних витівок, просили один в одного прощення, бо «як зустрінеш Новий рік - так і проведеш».

25 грудня — свято Спиридона, якого у народі називають Сонцеворотом і кажуть: «На Спиридона сонце - на літо, а зима - на мороз».

Колись, починаючи з цього дня, визначали погоду на весь рік. Яка погода на Спиридона - така буде у січні; яка погода 26 грудня - такою буде у лютому... І так 12 днів поспіль.

Щоправда, у північному регіоні України починали «прогнозувати погоду на рік» з 26 грудня, тобто днем опісля Спиридона. Зрештою, слід врахувати двотижневу різницю між «старим» і «новим» календарями. «Старий» календар щодо ведення фенологічних спостережень вважають точнішим.

Говорять і таке:

- Звідки вітер на Спиридона - звідти буде дути аж до Сорока святих (22 березня).

- Після зимового сонцестояння хоч на горобиний скік, але прибуває дня.

- Ранок на Спиридона сонячний - поспішати з ранньою сівбою не варто, бо весна обмане.

- Якщо на Спиридона мороз і сонце - таким буде Новий рік.

- Спиридонів день, підіймайся вверх!

- Спиридон зиму котить вниз, а весну наближає.

- Зі Спиридона сонце на літній шлях стає, а зима обабіч іде.

- У день Спиридона ведмідь на другий бік перекидається. Так, принаймні, стверджують досвідчені мисливці.

- Спиридон сонцем пригріє - корова влітку боки нагріє.

(ЛЕГЕНДА)

Було це у давнину, коли люди жили в злагоді з природою і не полювали на тварин, а ті на них не нападали, не кусали, жодної шкоди не завдавали. Тоді люди і звірі мали спільну мову.

Та якось одна нерозсудлива Людина порушила закон гармонії і миру…

Сталося це так. Людина побачила, що гадюка відклала яйця, з яких ось-ось мали з’явитися на світ Божий гадюченята. Вирішила Людина покепкувати:

Ти, Гадюко, не птах, не літаєш, бо крил не маєш, а відкладаєш яйця. Зараз я їх розчавлю і подивлюся, що там у них є…

Гадюка почала слізно просити, благати не робити цього, бо в них – її діточки, вони ні в чому не винні, як і сама мати. Такими їх Бог створив.

Однак нерозсудлива Людина не послухала Гадюки і здійснила задумане…

Відтоді, на знак помсти, гадюки жалять людей.

(Записано у с. Реклинець Сокальського району Львівської області; оповідач – Микола Васько, 1946 р.н.).

Записав Маркіян ЛЕХМАН.

 

Учень 9-Б класу Червоноградської СШ №8

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.