Найдовшу ніч у році (з 21 на 22 грудня) у народі називають Ніччю Анни (Ганни, Ганки). Але зустрічається і така дивна назва – Ніч Сови.

Вважають, що сови найактивніше полюють у найтемніші, найдовші ночі. Проте, таке твердження цілком хибне. Так, сови полюють здебільшого вночі за нічними гризунами (зокрема мишами), коли ті виходять зі своїх схованок похарчуватися. Але до совиного раціону харчування (якщо це крупна птаха)  входять навіть молоденькі зайці чи зайці-дитинчата, білки, куниці… Полюють вони і вдень. Чистої води побрехеньки, що сова вдень погано бачить (а то й зовсім не бачить), що світло сонця сліпить їй очі. Ці спритні мисливці покладаються насамперед на свій відмінний слух, а не на зір, тому будь-якої пори доби добре орієнтуються у довкіллі.

У народній уяві сова зазнала слави і неслави. Її називають птахом мудрості, знань; водночас – лихим віщуном, провісником недоброго. Чомусь були упевнені, якщо вночі сова голосно гугукає, кричить, то невдовзі хтось помре, а, може, вже й помер, сова ж голосить, плаче за його душею. Застерігали, що у Ніч Сови з хати краще не виходити, тим паче, коли почув голос цього птаха, бо він зведе на манівці, пропадеш. Звісно, що такі безглузді твердження та перестороги не варті уваги.

З народних прогностичних прикмет і висловлювань про сову:

-Взимку сова голосно кричить – перед сильним снігопадом; а якщо стоїть міцний мороз, то відчуває відлигу.

-Активне зимове полювання сови свідчить про наближення завірюхи.

-Де багато сов – там завелося багато гризунів. (Утім, завдяки ненаситним совам цих гризунів явно збавиться).

-Не бачиш, як та сова.

-Сова сліпа, але мудра.

-Мудрий, як сова.

-Сова – відьмацький (відьомський) птах.

-Вдень сліпа, а вночі бачить. (Сова).

-Ходиш (не спиш) по ночах, мов та сова.

-Сова і жайворонок – не пара.

-Сові – ніч, а жайворонку – ранок. (Так і людей порівнюють, зокрема творчих. Одні люблять працювати вночі, а іншим дає наснагу ранок).

Тарас ЛЕХМАН

19 грудня (1 січня) – свято Боніфатія. До Різдва Христового залишаються лічені дні…

Жартують, що Святий Боніфатій квапить дівчат, так само і парубків, щоб ті підшукали собі пару. Адже у часі Різдвяних свят, Коляди дівчатам і парубкам випадає слушна нагода ближче познайомитися. А вже після завершення Різдвяних свят, їх проводів (посвяток) і до початку Великого посту можна засилати старостів і справляти весілля.

Тому у ніч на Боніфатія дівчата ворожили. Клали під подушку засушену квітку і лягали спати. Якщо приснилося, що цю квітку (але живу, а не засушену чи, навіть зів’ялу) поклав під подушку парубок, у якого дівчина закохалася, то він і стане її судженим. Не наснилося, або наснилося щось гірше, тоді, дівко, не чекай скорого шлюбу…

У народі кажуть:

Якщо на Боніфатія день ясний, то і рік буде такий.

Зажурений Боніфатій (хмарно) – чекай тривалої негоди.

Боніфатій скупий на сніг – поле буде скупе на хліб.

На Боніфатія недоспати – щастя не проспати.

Що Боніфатій наснить (сном навіє) – так і буде. (Стосується молоді, ідеться про шлюб, про суджену другу половину).

Тарас ЛЕХМАН

-Грудень – найтемніший місяць року.

-У грудні день короткий, а ніч довга.

-У грудні навіть сонце мерзне…

-У грудні дика птиця тулиться до людських осель.

-Горобці і синиці шукають місця на нічліг між густими ялиновими гілками – до морозу, завірюхи.

-Зима холодна – до літа пригожого.

-Часті відлиги в грудні – на недорід.

-Без глибокого снігу не буде доброго врожаю.

-Багато інею на деревах і кущах – на врожай садовини.

-На небі зорі ясні – до морозу; як миготять – до відлиги.

-При повному місяці часто буває відлига.

-Білка утеплює гніздо перед похолоданням.

-Сороки неспокійні – перед відлигою; мовчать – буде мороз.

-Заєць не вилазить зі своє схованки – очікуй морозів.

-Багато заячих слідів на снігу – перед потеплінням.

-У коня пара йде з ніздрів – мороз посилиться.

-Протягом дня вітер постійно змінює напрям – невдовзі встановиться тиха погода.

-Лисиця активно полює на мишей – відчуває наближення похолодання.

-Миші вилазять з-під снігу – до відлиги.

-Куріпки ховаються глибоко у сніг – буде мороз.

-Сухі гілки падають з дерев перед відлигою.

-По небу пливуть темні густі хмари і сильний вітер – на снігопад.

-У мороз гучно барабанить дятел – мороз не спаде.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

14 грудня, за оновленим церковним календарем, вшановують святих мучеників за Христову віру Тирса, Левкія, Филимона, Аполлонія, Калініка.

Не раз спостерігали, що цієї пори можуть вдарити міцні морози. Тому кажуть: «Грудень землю грудить і хату студить», «Прийшла половина грудня – стала хата, наче студня». (Студня – глибока холодна криниця).

Народні прикмети:

-Якщо до 14 грудня на дубі ще де-не-де залишилось листя, то мороз вмить зрубає його мечем.

-Не тішся потеплінню у середині грудня, бо ще настане студня (може встановитися тривала холодна погода, з міцними морозами).

-У цей день іній на деревах – вродить гречка.

-Мороз, а сніг іскриться від сонця – не чекай скорого потепління.

-Вітер сніг розмітає – хліб відмітає.

-Якщо до 14-15 грудня випало мало снігу і його не скріпив мороз – буде мало хліба. Потім зима не надолужить.

Тарас ЛЕХМАН