Останні новини

 

27 жовтня вшановують святих Протасія, Параскеву, Назарія, Герасима, Гервасія, Миколу та Келсія. Що не кажіть, а день багатий на іменинників!

Народні прикмети:

-На Протасія пороша – зима буде хороша! (Сніжна, а влітку вродить хліб).

-У Протасія білі штани, а в Параски біла спідниця – тоді буде зима-сніговиця.

-Параска зубами ляска. Якщо в цей день міцний мороз, то він занадився надовго.

-До цього дня з дуба не почало опадати листя (принаймні, не спостерігаємо масового листопаду) – ранньої зими не чекай.

-Залягли в ямах старі соми – чекай ранньої зими. Невдовзі водойми вкриються льодом.

Щука довго жирує (полює) – зима буде довгою і лютою.

Колись у свята Параскеви (церковний календар згадує кількох достойниць з таким іменем), на які дні вони б не припадали, жінки строго постили, Особливо, коли іменини святкували у п’ятницю. Тоді жінки навіть не бралися до важкої фізичної праці, не пряли, не шили, не вишивали, не ткали…

 

 

 

25 жовтня вшановують святих Прова, Косму, Мартина, Домініка і Домну.

Кажуть, що Пров осінь проводжає і на зиму заглядає, але ще її не зустрічає. Настає своєрідне фенологічне міжсезоння. Такого кожного року одне і те ж буває…

До цього часу селяни завершували утеплювати на зиму свої хати – довкола стін ставили загати зі стебел кукурудзи, також використовували солому, якщо її було вдосталь, «сніпки» аїру (татарського зілля), опале листя.

До вікон чіпляли віконниці або додаткові рами з шибками. Тоді виходили «подвійні вікна». Між ними трішечки насипали тирси, клали подрібнене сіно або солому, «щоб знизу вікон не задувало». І тільки багатші селяни стелили вату. Цей «витвір»  могли прикрасити невибагливими іграшками (здебільшого кульками для новорічної ялинки). Гарно виходило! Діти зачаровувалися і веселилися!.. Розбирали загати і знімали додаткові віконниці аж весною, з настанням тепла.

Народна прикмети:

Пров прохолов – тепло не скоро повернеться.

Лисиця тулиться до людського житла – зима не забариться і буде сніжною та холодною.

Якщо восени біля людських поселень збираються вовки – на холодну і сніжну зиму. Хоч це небезпечно для сіроманців (на них чатують мисливці), але в селі легше спіймати здобич.

Синиця пищить – вже зиму віщить.

У Карпатах: ведмідь не поспішає  лягти в барлогу – зщима затримається.

 

 

24 жовтня вшановують святого проповідника Теофана (Феофана) Начертанного, який жив наприкінці VIII – у першій половині IX століття. Помер 845 року. За оборону ікон, різкі виступи проти іконоборчої єресі не раз зазнавав гоніть з боку імператорської влади та іконоборців, відбував заслання. Прославився як блискучий проповідник, творець церковних пісень-канонів.

У цей день разом з Теофаном вшановують святих і преподобних достойників Христової Церкви Зінаїду, Пилипа (Филипа), Лева, Феонілу. Все ж у народному календарі українців день приурочений Теофану.

Народні прикмети:

-Якщо прийшов Теофан і землю сповив туман, але зберігається відносно тепла погода, то ще будуть рости опеньки.

-Сильний дощ на Теофана, злива – підуть гнилі гриби. Ховай кошика до наступного сезону.

-Після Теофанового морозу гриби не ростимуть.

-Холодний Теофан – предвісник холодного початку зими.

-Сильний вітер на Теофана віщує буревії і завірюхи у грудні.

Тарас ЛЕХМАН

 

21 жовтня – церковне свято преподобної Пелагії.

За народними прикметами і фенологічними спостереженнями:

-У цей день (з ночі на ранок) земля може вкритися суцільним кришталевим серпантином, тобто щільною памороззю. Таке особливо добре видно на пожухлому трав’яному килимі. Якщо паморозь швидко розтане, перетвориться на крапельки роси, а в обідню пору, як тільки сонце підніметься вище, настане відносно тепла погода, то не скоро прийдуть різкі похолодання.

-На Пелагії густий іній вкрив дерева – наступного року очікуй доброго врожаю садовини, особливо вродять яблука.

-Станеться на Пелагії, що земля упріє (буде висока, як для жовтня, плюсова температура) – на помірну зиму.

-Після Пелагії заєць шубу чинить (замість сірої шерсті поступово проступає біла).

-Прийшла Пелагія – валянки і рукавиці тримай на видному місці.

-Пелагія дрова любить (доводиться спалювати у печі більше дров).

З дня Пелагії доречно заготовляти ягоди обліпихи – безцінні ліки.

Тарас ЛЕХМАН

 

У другій половині жовтня не раз спостерігали так званий «пізній» відліт журавлів. Після цього, за фенологічними спостереженнями, неодмінно вдарять приморозки і вже можна збирати на болотах ягоди журавлини. Кажуть: «Це журавлі залишають їх для нас, як спомин про себе».

Як і весною, коли журавлі повертаються з вирію, побачивши їх у небі, люди радо вітали птахів, так і восени, коли ті відлітають, прощаючись з ними, часто загадували бажання. Найперше, щоб журавлі знову щасливо повернулися додому і принесли на крилах весну.

З народних прикмет та висловлювань:

-Журавлі летять за хмарної погоди – буде дощ, або мокрий сніг; за ясної – сонце ще посвітить.

-Чим пізніше відлітають журавлі – тим пізніше прийде справжня зима.

-Журавлі летять низько – зима вже близько.

-Якщо журавлі летять високо – 0сінь буде тривалою.

-Якщо після журавлиних ключів осінь була тривала – зима буде зухвала.

-Осінні журавлині ключі – смуток на душі, а весняні – радість.

-Вискочив, мов журавель з конопель…

-Краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

-Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть же кричати, як і назад повертати (як і назад летітимуть)…

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.