Останні новини


- Наприкінці лютого місяць у хмарах обіцяє тривалі снігопади.
- Місяць ясний та круторогий - чекай сильних морозів.
- Хмари йдуть проти вітру - чекай снігопаду.
- У лісі чути дзвінкий барабан дятла - до морозу; глухо барабанить птах - буде відлига.
- Вовки виють перед різким похолоданням.
- Куріпки заховалися у снігу - не чекай потепління.
- Гуде піч - посилиться вітер.
- Польові миші вилазять з-під снігу - чують потепління.
- Сорока скрегоче - тепла хоче.
- Сорока близько від оселі літає, під стріху пнеться - бути завірюсі; моститься спати на гілках дерев (таке взимку вона рідко витворяє) - на похолодання. Найчастіше сорока взимку обирає собі нічліг серед густих крон ялин та сосен. Але тоді чекай похолодань.
- Цвіркун голосно тріщить - до тепла і снігу.
- Собака качається по снігу - буде вітер або хуртовина.
- Небо біле, хоч туману немає, вечірня зоря і призахідне сонце червоне - буде нестійка погода без морозів, але зі снігопадами.
- Вечірні зірки скоро перегоряють - до морозів.
- Ворони забавляються на льоту - на добру погоду.






19 лютого — свято Вуколи, єпископа Смирни в Малій Азії, який жив у II столітті. На цей сан його висвятив сам Іван Богослов.
За багатовіковими народними спостереженнями, мороз на Вуколи віщує  бурхливу весну і сухе та спекотне літо. Суттєве похолодання у цей день вважається одним з останніх злісних спалахів зими. Свої зуби ще зможе показати на Власа (24 лютого). А потім враз зашумлять бурхливі потоки струмків, вийдуть з берегів ріки та озера. Чим ьільша повінь, чим більше вода вкриє луги, ділянки сінокосів - тим кращим і багатшим буде сінокіс, буде де коровам і коням випасатися. А от у гірських районах боялися бурхливої весни. Стрімкі річкові потоки можуть завдати чималої шкоди - зруйнувати дамби, дороги, мости, хати...
Добре, коли й на полях назбиралося вдосталь снігу. Тала вода-сніговиця напоїть озимину, належно зволожить грунт для весняного посіву.
Характерними ознаками бурхливої весни є й дружній приліт птахів, активне раннє цвітіння дерев.
З інших прикмет:
- Якщо до Вуколи було мало снігу, а вдарив міцний мороз, то озимі посіви вимерзнуть.
- Тепло на Вуколи - зима про себе нагадає!
- На Вуколи морозом припече - тоді на Тарасія (10 березня) неодмінно потече. Рано зацвітуть підсніжники, проліски. Бурхлива весна прийде!
- Чим раніше зацвіли первоцвіти - тим теплішою буде весна.
На дві останні прикмети насамперед орієнтувалися народці зцілителі, які заготовляли  ранні весняні квіти на ліки.
Тарас ЛЕХМАН



У лютому — на початку березня (залежно від “рухомого” свята Великодня) завершувалися традиційні “хатні” вечорниці. Молодь востаннє збиралася у господі у неділю на Запусти, за день перед початком Великого посту, який завжди настає у понеділок.
Наостанок парубки і дівчата щиро дякували господарям хати за те, що вони дозволили проводити у ній вечорниці, бажали здоров'я, щедро дарували гостинці. Домовлялися й про те, щоб наступної зими господарі дозволили у цій хаті проводити вечорниці, забавлятися.
Далі починалася так звана «вулиця» - вечірні зустрічі молоді «під відкритим небом», але без гучних розваг, веселих співів. Утім, їй завжди було про що поспілкуватися, погомоніти. Щоправда, такі зустрічі траплялися уже не часто і тривали недовго. Молоді люди у селах були зайняті іншими клопотами- весняними польовими роботами: оранка, сівба, висаджування городніх культур, догляд за садом тощо. А це потребувало чималих зусиль, відтак - відпочинку.
Зимові вечорниці вважалися вдалими для тих парубків і дівчат, які знайшли собі пару. Отже, не тільки осінь - пора весіль. Справляли їх і взимку після Різдвяних святок. Останній термін - тиждень перед Великим постом. Ні, то доведеться ще трохи попарубкувати чи подівувати.
Тим парубкам, які не знайшли собі «половинку», на Запусти чіпляли до ного колодку - поліно, прибране кольоровими стрічками. Ніхто з парубків не хотів, щоб над ним так кепкували, але традиція є традиція...
Після Великого посту масові вечірні зустрічі молоді на вулиці починалися у Великодні свята, «стартували» літні вечорниці. (Хоча також траплялися перерви під час сінокосу, жнив).
І так до пізньої осені, коли молодь знову збиралася в хаті, і так з року в рік...
Тарас ЛЕХМАН



15 лютого християни східного обряду святкують Стрітення Господнього. Язичницькі назви свята, які збереглися дотепер, - Громниця, Зимобор, Зустрічне... За народними повір'ями, цього дня зима зустрічається з весною. Вони запекло сперечаються за своє панування у природі.
Посвячену на Стрітення у церквах свічку називали саме Громницею, Громничкою. Її завжди виставляли перед образами. Запалювали, коли хтось важко занедужав, розпочалася гроза (рясні дощі) з блискавицями та громом. Ставили її і біля померлого.
На Стрітення також освячували воду, яка після цього вважалася цілющою,чудодійною. Нею кропили вулики, щоб добре роїлися бджоли, давали пити худобі (власне, додавали часточку свяченої води до відра з джерельною водою, а потім напували корів, коней, птиць...).
У цей день ворожили на врожай. Кожен господар виставляв на ніч мисочку з зерном. Ставив посеред двору. Якщо зранку виявляв на зерні росу, то це віщувало добрий врожай хліба. Не було роси - погана ознака.
Народні прикмети та спостереження:
- На Стрітення ведмідь прокидається - весну чує, а перевертається у барлозі на інший бік - весна забариться.
- Про скорий прихід весни може сповістити приліт граків.
- Не буде з літа потіхи, якщо на Стрітення капає зі стріхи.
- Тепло на Стрітення - весна буде теплою, але літо дощове.
- Півень на Стрітення води з калюжі нап'ється - зима ще буде довгою.
- Сонце на літо, а зима на мороз повертаються на Стрітення.
- Сніг на Стрітення через дорогу мете - весна буде пізня і холодна.
- Сніг ранком на Стрітення - буде врожай ранніх хлібів; опівдні - середніх; сніг надвечір - пізніх.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.