20 січня (беремо до уваги оновлений церковний календар) – свято преподобного Євсевія (Овсія).

За народними спостереженнями, цього дня часто віє вітер. А якщо земля гола, не вкрита снігом, то він особливо небезпечний у полі, шкодить озимим посівам. Старші люди кажуть: «Овсій землю студить».

З прогностичних прикмет:

-Чути тріск криги, то це лише від відлиги, але морози ще повернуться.

-Не буде снігу, а буде вітер – не буде хліба.

-Снігур пищить – віщує похолодання.

-Кіт не хоче виходити з хати на прогулянку, ховається від господарів – чекай міцного морозу.

-Якщо цього дня розпочнеться дощ (або дощ з мокрим снігом) і падатиме кілька днів поспіль (нехай, навіть, з перервами), то весна буде пізньою, а Великдень холодним. Доведеться пізніше сіяти і садити городину.

-Північний вітер цього дня – на холодну весну; західний – на дощову.

-Грім у цей день віщує холодний і голодний рік.

Господарі, які ще з осені висадили озимий часник, за кепської погоди накривали грядки снопами кукурудзи.

-Якщо у лісі на снігу добре видно сліди звірят, птахів, а через відлигу вони стають глибшими, то відносне, як для зими, потепління триватиме довго.

-У січні голосно барабанить дятел, добре чути скрегіт сороки, голоси іншим птахів – на мороз; снігу не чекай.

-Ліс стає «глухим» перед снігопадом або відлигою.

-Білка не ощадить свої запасів – зима скоро мине. (Перед тривалою холодною зимою білка запасається «добром» з надлишком. У сильні морози вона майже на залишає свого утепленого гнізда).

-На стовбурах дерев, які вивільнилися з-під снігу, яскраво зеленіє мох – до потепління.

-Якщо під час потепління кури «замітають» своїми хвостами посірілий сніг (низько присідають, наче купаються) – відлига протримається.

-Якщо вночі була відлига, а вранці вдарив мороз, то він протримається мінімум три дні.

-Мороз при повному місяці – надовго.

-Біля вікон багато синичок – буде похолодання. (Таке часто спостерігаємо у містах).

-У хвойних лісах багато птахів, тримаються гурту – до похолодань.

-Під час завірюхи птахи не ховаються під стріхи, між гілки хвойних дерев, а кури не поспішають під навіси – завірюха невдовзі припиниться.

-Заєць активно гризе стовбури і нижні гілки молодих плодових дерев, кущів (забирається у садок злодюга) – встановиться холодна погода.

-З ялинових лап довго не спадає сніг, міцно тримається – будуть морози.

-Небо синє, чисте, яскраве сонце і мороз – холод встановиться надовго.

-На шибках візерунки, які намалював мороз, тануть (шибки плачуть) – на відлигу.

-У зимову ніч мороз, яскравий місяць і багато зір на небі – вдень буде мороз.

-Чим довші бурульки – ти тривалішою буде відлига.

-У другій половині січня зима непоказова – весна буде квола.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

16 (29) січня – церковне свято Поклоніння чесним оковам Святого апостола Петра. У народі – Петра Вериги. Адже в перекладі на грецьку окови (кайдани) – вериги. Є у Петра Вериги і прізвисько Лісоруб.

Давні фенологічний календар подає такі спостереження:

-На Петра Вериги половина снігу, половина криги.

-На Петра Вериги розбиваються криги.

-З Петра Вериги чекай відлиги. (На Петра Веригу сподівайся на відлигу).

Саме ці спостереження змушували селян, які мешкали у лісових зонах, прискорювати заготівлю сировини для житла, звільняти лісові зарослі під просіки – майбутні земельні ділянки. Якщо звернути увагу на прадавні язичницькі вірування українців, то дерево можна рубати тільки тоді, коли воно спить і не відчуває болю. А хто знає, яким буде лютий?.. Може, в лютому прийде весна і розбудить дерева?..

З прагматичних міркувань (так, принаймні, стверджують авторитетні етнографи), то заготовлена у цей період деревина зберігає особливу цінність. Її не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби; зрубане у стані спокою дерево має найбільшу щільність.

У дбайливого селянина, доброго господаря ніколи ніщо не пропадало намарно. Стовбури дерев використовували як будівельний матеріал, теслярський (виготовлення вікон, дверей, скринь, поличок…); крупніші гілки йшли на дрова, а дрібні спалювали на очищених ділянках, попід від яких слугував підживленням для грунту.

Народні прикмети:

-Якщо у ніч на Петра Вериги місяць сповитий хмарами – на вітер.

-Мороз на Петра Вериги віщує літню спеку.

-Гуси і качки купаються у снігу – бути відлизі. (Так само пес качається на снігу).

-Від холодного Петра Вериги не чекай добра.

Тарас ЛЕХМАН

15 січня вшановують святих достойників Христової Церкви Павла Тивайського та Івана Кущника. Але це ще й дев’ятий день після величного свята Водохреща – Богоявлення Господнього. Число «9» доволі знакове не тільки у християнстві. Тому він (9-тий день після Водохреща) позначився і на давньому народному календарі українців. Його традиційно називають Виденням,Віданням, рідше – Баченням, Видінням.

За давніми віруваннями (але вже продиктованими впливом християнства) нашого народу, у ніч на Видення (так само, як і в ніч на Різдво Христове, у Святий вечір) Господь Бог відпускає з «того світу» душі праведників, щоб ті побачили свої тіла у могилах, дізналися, як вшановують пам'ять про них сущі, чи моляться за них…

Звичайно, все це – лишень повір’я, однак не без моральної основи. Вони вкотре нагадують нам про те, що за душі померлих потрібно молитися повсякчас – чи то у дома, чи то в церкві!

…Одна із зворушливих апокрифічних легенд розповідає, що у ніч на Видення до маленьких діточок уві сні приходять їхні померлі матері. Вони їх пестять, голублять, синочкам зачісують чупринки, донечкам заплітають косички, наспівують колискових пісень, поводяться наче живі, а не померлі матері.

Все ж народні прогностичні прикмети пов’язані саме з днем Івана Кущника:

-На Івана Кущника іній на садових кущах – вродять ягоди.

-У цей день ожеледиця – буде недорід зерна.

-Вітер на Кущника – рік буде вологий.

-Туман цього дня – до врожаю.

Тарас ЛЕХМАН