Останні новини
17 травня 2025
17 травня 2025

 

 

25 грудня – Різдво Христове, одне з головних християнських свят на честь народження Ісуса Христа. (З 1991 року в Україні воно відзначається офіційно, на державному рівні).

У Київську Русь свято прийшло разом із прийняттям християнства. Оскільки у часі збігалося з давньослов’янськими зимовими святками, то згодом злилося з ними в єдиний цикл. Не позбавляючись глибокого церковного значення, Різдво перетворилося на яскраве народне святково-обрядове дійство. Поряд з театралізованими (вертемними) відтвореннями євангельських оповідань про чудесне народження Ісуса Христа сюди ввійшли і старослов’янські колядки (здебільшого хліборобського змісту), ворожіння, ходіння від хати до хати з різдвяними піснями і тими ж колядками, віншуваннями, частуванням гостей, подарунками дітям.

У цей день Церква забороняє людям працювати (хіба що в разі крайньої необхідності та в ексренних ситуаціях), порушувати урочистості якоюсь роботою. Ця заборона відобразилася і в народних віруваннях. В Україні можна часто почути легенду про плями на Місяці. Кажуть, що то старший брат молодшого брата на вила підняв. Не хотів такого трафунку, та сталося... При цьому деталізують, що старший брат на Різдво Христове брав вилами сіно в стодолі, а там, у сіні, відпочивав молодший брат. Ось і взяв він його на вила разом з сіном. Бог за це поставив його, брата-убивцю, на Місяці людям на пострах.

У давнину цього дня наші предки-язичники святкували «похорон» Зимового Сонця, а вітали народження Весняного-Літнього. Адже з 25 грудня світло прибуває, темної ночі меншає.

Народні прикмети:

-Мороз на Різдво – зима далі буде холодною.

-Ясний місяць на стійку погоду, як правило, на морози.

-Багато зірок на небі – на врожай огірків і горіхів.

-Сира погода на Різдво – далі зима буде з відлигами.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Готуючись до Святого вечора, Різдвяних свят, зустрічі Нового року, хочеться принести дитині радість. Різдвяні і новорічні подарунки – це добре. (Адже не тільки у свято Миколая діти отримують їх). Однак, як зробити так, щоб свята запам’яталися дитині надовго, та ще й були наповнені глибоким духовним змістом (наскільки вона збагнути це і сприйняти з огляду на свій вік), а подарунки стали «магічними», «казковими»?!.

Тому (не раз спостерігав) побожні батьки чато купують у крамницях паперових ангеликів, чіпляють їх над ліжечком дитини, на вікнах, ялинці, керамічні вироби ставлять біля дідуха. Потім запевняють дитину, що всі дари й гостинці, які їй дісталися, принесли Ангелики з Неба. А ще краще, коли розповідають про Ангеликів, хто вони такі, про її персонального Ангела-Охоронця на Небі, дають настанову, що до нього потрібно молитися повсякчас. Та,  насамперед, слід молитися до Бога нашого – Ісуса Христа, Богородиці,всіх святих, зокрема, до Миколая Чудотворця (тим паче, що він приходить до дітей уночі, у супроводі тих же Ангеликів). Зрештою, це закладено і в основах української родинної християнської педагогіки, давній народній звичаєвості.

Щодо подарунків (чи то від Микола, чи то різдвяних), то рано чи пізно дитина розкриє таємницю їхнього походження, але назвжди повірить у різдвяну казку, сповнену високої духовності, батьківської любові, добрих традицій. Захоче, щоб вона знову і знову повторювалася. (Не тільки через подарунки, а й через родинне тепло). Розповідями про Ангеликів, Бога, святих збагатиться духовно. І це назавжди залишиться у її серці, навіть тоді, коли вже стане дорослою. Правильну науку, перейняту від батьків, передаватиме своїм дітям.

Паперових ангеликів, звісно, можна придбати у крамниці... Але слід згати, що колись їх виготовляли власноруч, і то ледь не в кожній християнській родині. Витинанки – це ціла система народного рукоділля, доступного кожному. На щастя, тепер в Інтернеті можна знайти чимало детальних інструкцій щодо їх виготовлення. Також важливо залучити до цієї праці самих дітей. Спочатку, як спостерігачів, далі, як помічників, а потім дати спробувати дитині самостійно виготовити витинанку.

Раніше без витинанок, виготовлених власноруч, не обходитися жодні різдвяно-новорічні свята. Витинали не тільки ангеликів, а звірят, пташок, павучків, сніжинки... Наприклад, у Надвечір’я Богоявлення Господнього  вікна прикрашали паперовими хрестиками з неймовірними узорами. Приклеювали їх до скла за допомогою яєчного білка. Поряд красувалися згадувані сніжинки безлічі форм, тригвери, схожі на Український Тризуб.

Аналогічно, як прикраси, використовували нехитрі вироби з соломи.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

22 грудня – свято великомучениці Анастасії, яку вороги християнства спалили живцем 300 року.

За астрономічним календарем, ніч на Анастасії є найдовшою у році. Та не так темрява лякала людей, як сильний вітер на Насті. Його називали «розбишакою». (Тільки не праведну дівицю. Навпаки, молилися до неї, щоб утихомирити негоду).

Народні прикмети:

-Якщо цього дня зірвався сильний вітер, ламає дерева, скидає з хат стріхи, то така негода може тривати аж до Різдва Христового.

-Сильний вітер сніг у полі розмітає – хліба не прибуде.

-У полі снігу не густо – в коморі буде пусто.

-Тихий день – гарне Різдво.

-Мороз – Різдво буде скрипуче (з морозом).

-Зима любить ніч, а літо любить день.

-Зима день на поріг не пускає, а літо ніч проганяє.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

20 грудня – свято Ігнатія Богоносця.

Колись у цей день селяни вдавалися ще до одного «прагматичного» засобу, аби дізнатися про оптимальний час майбутньої весняної сівби. Пізно ввечері клали на теплу піч розрізану на три рівнх частини цибулину і кожн її скибку злегка посипали сіллю. Клали вряд –зі сходу на захід. Вранці перевіряли, яка скибка розрізаної цибулини найбільше зберегла вологи: перша зі сходу – сівба буде рання; друга – середня; третя – пізня.

Дівчатам, які ще не вийшли заміж, у цейдень нагадували: «До Різдва можна справити заручини». Звідси й приказка: «Гнат квапить дівчат».

Народні прикмети:

-Гнат на санях –на возі не скоро поїдеш. (Будуть сніги і морози).

-Мокрий Гнат – кидай сани.

Тарас ЛЕХМАН

 

-Грудневі морози не відступають, холодна погода встановилася надовго – влітку будуть спекотні дні.

-Мокрий грудень (сніг з дощем) – мокрий початок літа.

-У грудні і в зайця мерзне куций хвіст.

-Білка «затулила» мохом вхід у дупло і не вилазить зі свого гнізда – на мороз.

-Білка споживає багато запасів – чекай похолодань.

-Грудневі морози – це зими палке вітання.

-У грудні сипле снігом – влітку буде сипатися зерно у засіки.

-Хто знає, якою вся зима буде... Але чим більше у грудні снігу – тим краще для хліба.

-Замети з першого снігу – вродить ячмінь.

-Сподівайся від нього добра, як від грудня погоди...

-Сумно, як в грудню пополудню...

-Туман лягає на землю – буде відлига.

-Перед відлигою ліс чорніє.

-Шерсть у зайців побіліла – фенологічна зима вже близько.

-Пташки поховалися – на мороз.

-Перший сніг з бураном – зима ще не настала.

-Круг навколо сонця чи місяця туманний – до завірюхи й морозу.

-Кожух зимою всякому любий.

-Взимку кожухова латка як рідна матка.

-Коні зимою лягають на сніг перед снігопадом.

-Взимку літа не наздогнати.

-Схід сонця у тумані – на відлигу і можливий снігопад.

-Лапатий сніг скоро тане.

-Північний та східний поривчасті вітри – на тривалий холод; південний і західний – на сніг.

-Вітер дме, а інею немає – бути бурану.

-Якщо у димарі гуде вітер – до морозу.

-Вовки біля осель взимку – до холоду і голоду (дороговизни хліба).

-Горобці пожвавішали і зацьвірінькали під час тривалої негоди – можна чекати гарної погоди.

-Горобці збирають біля курятників пух і піря – через кілька днів очікуй сильних морозів.

-Ворони дружно розкаркалися – на відлигу.

-Ворони і галки кружляють у поітрі – перед снігом; сідають на сніг – до відлиги; сідають на вершини дерев – до морозу; на нижні гілки – до вітру.

-Вугілля на жарівнику швидко розгорається від запаленого сірника, не потрібно дути на нього – на мороз.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.