Останні новини

 

Перші ромашки зацвітають у травні. Але їхня справжня квіткова феєрія розпочинається у червні. За сприятливої погоди вони цвітуть аж до жовтня. Хто з нас не замилується красою ромашкового поля чи лугу?!. Ця рослина любить відкритий простір, хоче, щоб сонячне проміння пестило її.

Навіть у червні ромашку доцільно заготовляти на ліки, що і роблять досвідчені знахарі- народці зцілителі.

Чай з ромашки п’ють при збудженні нервової системи, захворюваннях шлунку, поганому травленні, запальних процесах (особливо тривалих). При погіршенні зору ромашковий чай вживають внутрішньо, а також промивають ним очі.

Не тільки для краси дівчата вплітали ромашку у вінок, а й щоб голова не боліла. Відваром з квіток рослини також вмивали голову, щоб позбутися болю і щоб волосся було шовковим. Букет з ромашки у посудині з водою ставлять біля подушки. Він покращує сон. Але такий букет потрібно міняти щовечора.

Колись дівчата ворожили на ромашках. Зривали з квітки по пелюстці і примовляли:

-Любить?.. Не любить?..

Виявляється, що ромашка ще й добрий синоптик. У народі кажуть:

Якщо у червні зацвіло багато ромашок, то літо буде теплим, а осінь погожою.

Мало ромашок – на холодне літо.

Якщо ромашки не схиляються до землі, то буде погожий день.

Ромашки виглядають «зів’ялими», «пригніченими» - до дощу.

Ввечері сильно пахнуть ромашки – над ранок буде дощ.

До речі, ромашка, як і соняшник, здатна повертати свою «голову» до сонця.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

На п’ятдесятий день після Великодня, Воскресіння Христового припадає свято Трійці, П’ятидесятниці. Цю подію вважають днем народження Церкви.

Те, що сталося у Єрусалимі, справді виходило за межі людського розуміння і звичайних міркувань. У Сіонську горницю ввійшли боязкі гагілеяни, а вийшли звідтіль провісники вселенської істини, готові навчати всі народи. Коли над апостолами спалахнули язики божественного полум’я, тоді в їхні серця проник вогонь Святого Духа. Тепер вони, сповнені мужності й рішучості, стали відкрито проповідувати про Воскресіння Ісуса Розп’ятого, називаючи Його Месією-Христом. Це – діяння Духа Божого, Утішителя, обіцяного Господом, чудо П’ятидесятниці, явлення Сили Його.

День Зішестя вогняних язиків на апостолів було лише початком безперервного Зішестя Святого Духа у віруюче людство.

Історія поширення християнства в перші століття життя Церкви зберігає чимало прикладів того, як люди, зміцнювані Духом Святим, виявляли справжні чудеса героїзму, мужності і стійкості. Це благодатне єднання Творця і створіння з Духом-Утішителем є невимовне блаженство, яке підносить людину від землі до Неба.

Саме з того дня, коли апостоли зібралися в Сіонській горниці, у духовний світ увійшла нова сила. Ісус Христос сповістив Царство Боже, яке «не від світу цього», але утверджується в світлі у світі цьому, насамперед, у людських серцях.

У народній традиції Трійця, Зелені свята характеризуються прибиранням (клечанням) осель, господарських споруд, подвір’я гілками листяних дерев (липи, клена, дуба), шаваром (аїром), лепехою. Роблять це у суботу ввечері. Пахне зеленню, пахне святами… У неділю у церквах святять букети квітів, здебільшого лісових та польових. Потім ці букети сушать і зберігають за іконами впродовж року. У деяких селах Гуцульщини такий букет називають лісовим ладаном. Коли хтось у хаті захворів, то букет спалюють на тарелі, а димом обкурюють хворого.

Народна прикмета:

-Яка погода на Трійцю – так піде літо.

Тарас ЛЕХМАН

 

Червень – місяць вишень, черешень, лісової малини.., лагідного сонця, довгих днів і світла. А ще – місяць лісової тиші, Птахи змовкають, бо висиджують малят у гніздах, дехто з пернатих уже годує ненаситне потомство. Тому їм ніколи співати, розважати концертами людей. Лісові звірі також доглядають за своїми дитинчатами…

-У червні гостри коси, бо він кличе на покоси.

-Червень прийшов – увесь рік зарум’янив.

-У червні літо на порозі.

-У червні затяглися грози – далі літо буде грозове.

-У червні сіно замокло  - у жнива хліб замокне.

-У червні з косою, у липні з серпом.

-Влітку під час сходу сонця стоїть задуха – ввечері буде дощ.

-Вітер змінює напрямок проти годинникової стрілки – скоро задощить.

-Горобці пожвавилися і цвірінькають під час тривалої негоди  - можна чекати хорошої погоди.

-Зірок на чистому небі не видно – буде буря, гроза.

-Захід сонця світлий – завтра буде погожа днина.

-Буркун перед дощем виділяє різкий запах.

-Комах багато крутиться біля жовтої акації – слід чекати негоди.

-Корови перед дощем дають менше молока.

-Кішка  умивається – на негоду.

-Конюшина складає листочки і схиляється – буде негода.

-Квіти сильніше пахнуть перед дощем.

-Зранку парить – дощ ушкварить.

-Повітря над лісом посиніє – буде тепло.

-Риба в безхмарний день раптом перестає клювати – буде затяжна негода.

-Гарна погода збережеться, якщо небо чистого ясного кольору.

-Ранкова веселка на заході віщує дощ, а вечірня віщує погоду.

-Роса перед дощем довго не висихає.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

31 травня – день пам’яті священомученика Теодота (Феодота). У народі – Федота.

За фенологічними спостереженнями, до Феодота має розвинутися останній дубовий листок. А якщо на дубі вже «маківки з опушкою – будеш міряти овес діжкою». З Феодота земля береться за свій рід.

Садівники дивилися, чи багато зав’язків на плодових деревах – яблунях, сливах, вишнях, грушах, абрикосах… Якщо багато, не попадали від вітру, не зогнили від надмірних дощів, рясних злив, вологи, то буде добрий врожай садовини. Тепер, головне, щоб вони належно наливалися сонячним промінням. Помірний дощик також не завадить.

Пасічники запримітили: якщо у черемхи був довгий цвіт, то будуть добре роїтися бджоли.

Народні прикмети:

-Ластівки сіли у гнізда – весна промайнула.

-Погожий Федот – добрий перший сінокіс.

-Дощ на Федота – може сіно замокнути.

-Гроза на Федота – сіно у болоті.

-Роси випаде багато вранці – буде спекотна погода і ясна днина.

-Сіль у сільничці відсиріла – до негоди.

-На Федота туман довго не спадає – початок календарного літа може видатися мокрим.

Водночас мокрий Федот обіцяє, що буде багато шампіньйонів (печериць). Готуйте кошики!

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

26 травня – свято Лукерії (Ликерії, Гликерії, Лукери), яку у народі називають «гречкосійкою» або «гречаницею». (Зрештою, епітет «гречкосії» з прадавніх часів стосується всіх українців). Колись селяни цей день вважали найоптимальнішим для посіву гречки…

Гречка в Україні – одна з найпоширеніших культур, мабуть, після пшениці і жита. З її крупи вправні господині готують традиційні, делікатесні й дієтичні страви – супи, каші, гречаники, начинки тощо. Відваром гречаного цвіту і зерна лікують цукровий діабет. Гречаний мед також вважається найбільш цінним з-поміж інших сортів меду за лікувальними властивостями та смаковими якостями. Гречана полова – незмінний кормовий продукт при відгодівлі худоби. Отож, гречка має чимало переваг.

Народні прикмети:

Повний місяць у ніч на Лукерії – до врожаю гречки.

Якщо на Лукерії дрібний дощ – добре вродить гречка.

Після посіву гречки у день Лукерії випад два дощики – врожай мусить бути!

…Приємно прогулятися влітку полями, вкритими рясним цвітом гречки, помилуватися красою довкілля, поспостерігати, як невтомно літають і гудуть бджоли, збираючи цінний нектар. Але, на жаль, така естетична насолода не для хворих на астму. Пилок гречаного цвіту, який вдихаємо, тільки посилить недугу, спричинить приступи, алергію…

А от гречана каша нікому не зашкодить!

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.