28 серпня — особливий день у церковному календарі, Успення Пресвятої Богородиці. Здавалося б, ідеться про трагічну подію, але це не так. Церква називає його святом і відзначає “без смутку”. Адже після земного життя Пречиста Богородиця стала Небесною Царицею і нашою Заступницею. Вона вознеслася на Небо, як і Син її Ісус Христос.

Діва Марія - Мати Господня - це ще й образ трагізму матері, яка бачить смертні муки свого Сина, народженого від Непорочного Зачаття. Тому Вона й Заступниця за всіх стражденних, нещасних, скривджених. Її Син (Божий Син) Ісус Христос добровільно пішов на смерть, щоб спокутувати людські гріхи. Такою Діва Марія увійшла в релігійну і не релігійну літературу, мистецтво свідомість християн. Вона уславлена на багатьох Богородчанських іконах, що стала шедеврами світового живопису. Чимало з цих ікон - чудотворні.

Свято не менш популярне і в народній традиції, його називають - Перша Пречиста. Вона усміхається сонцем, бо у ці дні здебільшого сонячна погода.

Втім, спостерігали:

- Тієї пори вже відлітають у вирій ластівки та інші пернаті.

- Яке Успення - такою може бути осінь.

- На Успення багато жовтого листя на деревах і кущах - зима рано прийде.

- Тумани й дощі на Успення - гнила осінь.

24 серпня ми насамперед святкуємо День Незалежності України. Але не забуваймо про церковний (відтак — і народознавчий) календар...

Цього дня у церквах східного обряду вшановують пам'ять архідиякона-мученика Євпла і мучениці Сусанни.

За свято збереглися такі народні прогностичні спостереження:

- У ніч на Сусанни водойми були тихими, без хвиль - зима буде тихою; а якщо рябить хвилями - на зимові буревії.

- Сухий день віщує про сухий вересень, принаймні, його першу половину; а якщо дощ, то у вересні задощить.

- Сильні вітри у цей день можуть відгукнутися потужними буревіями взимку, що аж дерева будуть ламатися.

- Якщо хмари, починаючи з дня Сусанни, часто збираються над лісом, можна йти за грибами (другий збір).

- Червоні зорі на недобру погоду.

20 серпня — свято преподобного мученика Дометія.

З церковних джерел відомо, що він походив з Персії. Замолоду прийняв Христову віру, а згодом вступив до монастиря в Месопотамії. Звідти перейшов до монастиря Сергія і Вакха над Євфратом, де спочатку отримав дияконський, а після священичий сан.

Загинув Дометій мученицькою смертю у 363 році, з наказу цісаря Юліана Відступника.

З народних спостережень:

- Лелеки у цей день готуються до відльоту. Якщо вони летять дружно, великими зграями - осінь буде холодною.

- Лелеки кружляють у небі великими колами і високо - ще буде тепло; низько літають - чекай на похолодання.

- Добре, коли лелеки летять за теплої погоди, бо це віщує золоту осінь.

Давно запримітили, що лелеки повертаються з вирію 19-20 березня. Отож наші улюбленці перебувають поряд з нами лише п'ять місяців, а сім місяців - у дорозі й на чужині. Але тут їхнє гніздо, їхня домівка, тут їхня рідна батьківщина, тут вони виводять своє потомство. Адже твоя батьківщина там, де ти народився, зростав.

Прощаючись з ними до наступної весни, кожен небайдужий до всього живого відчуває в душі якийсь смуток, жаль, подумки лине з ними у незвідані краї, бажає пернатим щасливого повернення додому...

Інші прикмети цього дня:

- На Дометія не шукай у лісі малини.

- Хмари низько пливуть - до похолодання.

19 серпня — у церковному календарі величне свято Преображення Господнього.

За євангельськими текстами, три апостоли Петро, Яків та Іван - учні Ісуса Христа, яких Він узяв із собою на гору Фавор, побачили свого Вчителя під час молитви із ясним, як сонце, лицем та у білому, як сніг, одязі. Поряд із ним перебували старозавітні пророки Мойсей та Ілля. Враз апостолам почувся голос з небес: «Це Син мій любий, Його я вподобав. Його слухайтеся!».

У народі це свято називають, Яблучним Спасом, бо саме цієї пори доспіли яблука, груші, сливи, ранній виноград, які несуть до церкви освячувати. Тож протягом року святять два кошики - великодній і спасівський. Закріпилася й назва Другий Спас (Перший - свято Маковія, 14 серпня).

Як водиться, з цим днем пов'язували всілякі вірування. Одне з них - їсти до Спаса яблука не можна жінкам, в яких померли діти. Бо, коли у Раю Божа Мати роздаватиме дітям золоті яблука, тим не дасть, чиї матері їли яблука яблука до Спаса, отож діточки будуть дивитися, як інші їдять, та плакати, нарікати на матерів, що не терпіли та їли яблука до Спаса. Навіть не пили узвару із свіжої садовини, допоки не освятили плоди у церкві. Лише після відправи у храмі, освячення дарів саду, за обіднім столом їли фрукти, споживали трішечки плодово-ягідного вина.

Цього дня разом з фруктами святять мед у стільниках (колись із стільникового воску робили свічку, якою обкурювали хворого на пропасницю), жмутки колосся жита і пшениці (під час сівби їх розсіювали по полю, як захист від бурі, граду, шкідників), а ще трави - волошки, любисток, м'яту... Свяченим зіллям лікували всілякі хвороби.