Останні новини

 7 липня — Різдво Івана Хрестителя, у народі — Купала, Івана Купала, яке у давніші часи супроводжувалося магічними дійствами.

Це романтичне свято відзначають якраз в період найбільшого буяння природи. Людина намагалася спрямувати її животворчу силу собі на користь. О тій порі, вважалося, трави, вогонь, вода стають особливо цілющими, здатними очищати й лікувати.

Побутувало повір'я, що на Івана Купала сонце «грає» - сяє, міниться різними кольорами. Тому запалювали багаття - «маленькі сонця». Полум'я і дим теж вважалися цілющими. Відтак - навіть старі люди перестрибували через багаття, щоб очиститися і цілий рік бути здоровими.

У ніч на Купала вельми чудодійна вода. А ще й долю може провіщати. Отож купалися всі - і старі, і малі. Дівчата плели вінки та пускали їх на воду, пильно вдивлялися - звідки судженого чекати.

Уособленням свята було купальське дерево чи лялька, виготовлена із зелених галузок (Іван, Марена). Її прикрашали, водили навколо хороводи, співали купальських пісень. Із соломи також виготовляли Марену. Але її могли топити, спалювати. А от зелену розривали на шматки і несли на грядки, де посіяли огірки, щоб добре родили.

Купальська ніч вважалася сприятливою і для розгулу нечистої сили. Щоб захистити себе і домашню худобу від її згубного впливу, хату, хлів, подвір'я обсівали маком, вішали обереги - кропиву, полин, часник, серп, ніж тощо.

Зі святом Купала пов'язані повір'я про цвіт папороті, що з'являється тільки тієї ночі. Володіння квіткою відкриє людині скарби, але не зробить її щасливою.

Яскраво виражений язичницький характер свята, його романтичність, самобутність сприяли тому, що в усі часи воно було улюбленою формою дозвілля молоді, джерелом натхнення для митців. У Купальську ніч були «закохані» Микола Гоголь, Григорій Квітка-Основ'яненко, Тарас Шевченко, Панас Мирний...

 

 

 6 липня — свято мучениці Агрипини.

У часи давніші господарі вважали, щоб виросла добра ріпа, то її варто сіяти на Агрипини. Але тут слід врахувати 13-денну різницю у календарях. Бо за старим стилем свято Агрипини припадає на 23 червня.

День Агрипини (він передує Купальській ночі) називають знахарським. Адже багато народних зцілителів саме на Агрипини збирають трави і корені для лікувальних цілей, навіть, якщо випадає неділя. Роблять це або до Служби Божої у церкві, або після відправи. Тому кажуть: «Агрипини-Купальниця кличе по зілля». Знахарі упевнені, що такі трави зберігають цілющу силу протягом року.

Доречним є у цей день рано-вранці скупатися у росі, так само, як і на Івана Купала. Тоді сили і снаги прибуде!

Спостерігали:

- На Агрипини гречка мала, а овес пішов у ріст.

- Якщо на Агрипини чорні хмари пливуть низько - Купальська ніч буде грозовою.

- Сонце пече, дощ іде - завтра також буде дощ.

- Місяць ріжками повис униз - до тепла.

- Якщо місяць червоний - до сильного вітру.

- Місяць чистий і яскравий - буде ясна погода.

- Агрипина передає естафету Іванові у зоряну ніч - буде багато грибів.

 

 

 

 

4 липня вшановуємо Святого Юліана Тарсійського.

Його родина походила з Киликії. Батько Юліана був вельможею і дотримувався язичницької віри. Мати - християнка. Тож виховувала сина у християнському дусі. За часів правління цісаря Діоклетіана настало жорстоке переслідування християн. Юліанові тоді виповнилося 18 років. Юнака ув'язнили і коли він відкинув усі намовляння відступити від своєї християнської віри, його стратили. Це сталося 288 року.

Колись за цим днем також прогнозували погоду:

- Якщо на Юліана задощить, то жнива будуть мокрими. Хоча, насправді, дощ тієї пори потрібний для городини. Тому краще дощ до Івана (7 липня), ніж після Івана.

- На Юліана побачиш у полі перепілку з перепелятами - через два тижні жнивуй.

- Якщо на Юліана після дощу веселка стоїть довго - до негоди; швидко зникає - до ясної погоди.

 

 

 

 

- Липень — найспекотніший місяць року.

- У липні під палючим сонцем навіть трава вигорає.

- Липень - краса літу, середина цвіту.

- У липні земля дощу просить.

- У липні овес в жупані, а на гречці і сорочки нема.

- Ночі зоряні в липні - буде багато грибів.

- Рижики з'явилися - чекай осінніх опеньків.

- Китиці вівса обважніли - з'явилися ранні опеньки.

- Липень у двір заглянув - пора серпи зубрити.

- Липень - маківка літа, а грудень - шапка зими.

- Липнева робота усіх годує.

- Липень з туманами - осінь з дощами.

- Баба б ще потанцювала, але вершина літа настала.

- Липень блискавки кидає і дуби калічить.

- Липень любить відходити з грозами.

- Не бійся липневої спеки, а бійся зимового морозу.

- Яка погода в липні - така буде у січні.

 

 

21 жовтня — свято преподобних Трифона і Пелагії.

Спостережливі люди запримітили:

- Після Трифона і Пелагії все холодніє. А тому Трифон шубу чинить, а Пелагія рукавиці шиє.

Яким би не було посушливе літо й спекотний вересень, але Трифон і Пелагія наллють соком ягоди калини. Тим паче, коли вже були перші приморозки. Тому цей день оптимальний для заготівлі калини. Частину калинових кетягів, як і горобинових, дбайливе людське серце залишає птахам на зиму. Отож «пожинають» не весь врожай. Зрештою, калина - не вишня, багато не з'їсиш.

Знахарі також наголошують, що після посушливого літа й теплого вересня найоптимальніше збирати калину на Трифона і Пелагії.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.