6 лютого у церквах східного обряду вшановують Святу Ксенію Римлянку, яка жила у V столітті. Не бажаючи скоритися волі батьків і вийти заміж, сповнена прагнення служити тільки Господу, молитися за немічних і хворих, Ксенія перед шлюбом втекла з двома служанками (їх стала називати сестрами у Христі) з Риму до Єгипту, де заснувала жіночий монастир і стала його ігуменею. У цій обителі вона спочила у Бозі, зрікшись земних благ, благ мирського життя (походила з багатої родини) й осягаючи блага духовні.

У народній традиції українців цей день має кілька назв — Всені, Ксенії, Оксани, Доротеї, Оксани-Дороти. З ним пов'язують багато цікавих спостережень за змінами в природі, насамперед прогнозують весну. Кажуть:

- На Оксани теплий день — зима повернеться, але не надовго.

- Якщо на іменини Оксани прилетіли граки — на ранню й теплу весну.

Такий ранній приліт граків і ранню весну спостерігали у лютому 1989 року (принаймні, на Західній Україні). На Стрітення де-не-де вже зеленіла трава. Різкі похолодання більше не поверталися. У 20-тих числах місяця можна було одягати легку весняну куртку. (Добре пам'ятаю цю пору, бо розпочав свою роботу у редакції газети “Гірник”).

Інші народні прогностичні прикмети стверджують:

- Яка Оксана — така весна.

- Оксана-Дорота заповідає сніги і болота.

- Якщо на Оксани день ясний і тихий — весна буде гожою.

- Якщо на Оксанин день сонце пригріло в обід, то на ранню весну, а коли хурделиця, то негода затягнеться надовго.

Тарас ЛЕХМАН.

За східним календарем 2017-тий — Рік Півня. Однак ця свійська птиця доволі популярна й в українському фольклорі, прадавніх віруваннях.

Як оповідають народні перекази, повір'я, крик півня, що віщує наближення дня, відганяє від хати нечисту силу, злих духів. У численних оповіданнях про відьом, чортів, упирів та інших демонічних істот людина, яка протистоїть потойбічному світові, повинна протриматися цілу ніч, поки не заспіває півень. Тоді нечиста сила змушена буде відступити, інакше назавжди заклякне. Пригадайте повість Миколи Гоголя “Вій”, принаймні, художній фільм, знятий за її мотивами.

Збереглося багато народних переказів, коли чорти хотіли скинути на церкву, монастир чи село велетенський камінь. Вже й викотили його на високу гору. Але як тільки тричі заспівали півні на світанку, лиходії щезли, а камінь так і залишився на горі, наче застиг. (Наприклад, такий переказ поширений у селищі Підкамінь Бродівського району на Львівщині).

Детальніше:ПІВЕНЬ У НАРОДНИХ ПОВІР'ЯХ

Перша неділя Великого посту у церковній традиції зветься Неділею Православ'я, або ж Неділею Перемоги Православ'я. 2017-го у календарях церков східного обряду ця дата припадає на 5 березня. Її відзначення стосується не тільки Православних Церков, а й Греко-Католицької й Римо-Католицької, адже йдеться про вшанування святих ікон, розп'ять. Таку постанову було прийнято на VII Вселенському Соборі (Нікея, 787 рік), скликаного царицею Іриною, у якому взяло участь 350 єпископів. Мета поважного зібрання — припинити іконоборчу єресь.

Трохи передісторії...

Протягом 717-741 років імператор Леон (Лев) Ісаврянин доволі різко виступав проти вшановування ікон, а в прокламації 730 року взагалі наказав вилучати їх з монастирів, церков і спалювати. Тоді у відповідь богослов Іван Дамаскин підготував три трактати-проповіді (гомілії) на захист святих ікон, доводячи необхідність їх вшановування. Він використовував цитати з творів Отця Церкви Святого Василія Великого, який, навчаючи про Духа Святого, згадував й про ікони, зокрема писав: “Пошана, виявлена до ікон, переходить на прототип”, тобто на тих, хто на них зображений. Іван Дамаскин навчав, що ікони повинні служити як “свідчення про дії героїзму Святих”. Вони також допомагають нам наслідувати чесноти зображених на них постатей і прославляти Бога.

Детальніше:НЕДІЛЯ ПРАВОСЛАВ'Я

У народному календарі українців зустрічаються дивні, як на перший погляд, назви днів, “не прив'язані” до церковного календаря, що ставало б зрозумілішим, більш сприйнятним. Насправді ж — нічого дивного! У цих назвах прихований глибокий смисл, прагматичний розрахунок хлібороба-господаря, багатовіковий досвід ретельних спостережень за погодою, змінами в природі.

Наприклад, 4 лютого — день Напівзимника (Напівзимниці). Кажуть: “Якщо Напівзимниця дорогу перемете, то корінь підмете”, “Якщо на Напівзимника схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну”.

Доречно сказати, що багато народних прогностичних прикмет лютого пов'язані з очікуванням весни, прогнозуванням, якою вона буде: ранньою чи пізньою, теплою чи холодною”.

Детальніше:НАПІВЗИМНИК СКАЖЕ, НАПІВХЛІБНИЦЯ ПОКАЖЕ...