Останні новини
14 серпня 2022
14 серпня 2022

Багато людей (особливо молодь) вважають, що назва свята Мокрини (1 серпня) походить від слова “мокра”. Можливо, з огляду на народну уяву, воно й так, адже відчуваємо небезпідставний натяк на наближення осінніх дощів.

Цей день, за народними прогностичними прикметами, є своєрідним покажчиком прийдешньої осені: “На Мокрини дощить — буде мокро аж до зими; сухо — довго протримається суха сонячна погода”.

Зовсім інше церковне пояснення назви дня: 1 серпня християни східного обряду вшановують Святу Мокрину (? - померла 380 року), старшу сестру Отця Церкви Святого Василія Великого. Вона народилася у Каппадокії за правління імператора Костянтина Великого й була першою дитиною у побожного подружжя Василія та Емілії. Змалку проявила хист до навчання і бездоганно опанувала Святе Письмо. Пізніше з матір'ю пішла до монастиря, де обидві прийняли чернечі обітниці та постриги.

Мокрина була наділена Божою силою: молитвами зцілювала хворих, виганяла бісів з людей, могла передбачити майбутнє.

У давнину на Мокрини господині не пряли, бо не буде користі. А от будь-яке лікування цього дня обов'язково приносило полегшення. Тому знахарі вважали Мокрину своєю покровителькою.

Тарас ЛЕХМАН

2 серпня у церквах східного обряду вшановують одного з найбільших великих пророків Старого Завіту — Іллю. Він народився у Палестині за дев'ять століть до Різдва Христового. Ще замолоду присвятив себе служінню Богові, оселився у безлюдній пустелі і вів аскетичне життя в пості та молитвах. За церковними переказами, пророк Ілля за свою відданість Господу і праведність був живим узятий на небо, відправився туди на вогняній колісниці.

В українській народній традиції образ Святого пророка Іллі асоціюється з образом язичницького Бога Перуна. Принаймні, той і обоє — громовержці.

Одна з легенд розповідає, що колись, дуже давно, чорти перестали коритися Богові. Всевишній розгнівався і наказав Святому Іллі прогнати нечисть з неба. І дотепер він сумлінно виконує Божий наказ — ганяється за чортами, пускає блискавки на нечисту силу, гримить, їдучи на колісниці.

Саме з дня Іллі розпочинаються так звані “горобині ночі” - з грозами та блискавицями. Вірили, коли йде гроза, то не варто підпускати до себе собак і котів, у них може оселитися нечиста сила, яка переховується від Іллі. Під час стихії перед образами неодмінно запалюють стрітенську свічку. А коли вже блискавка влучить у дім і той займеться, то за старих часів навіть не пробували гасити пожежу. Якщо хату підпалив сам Ілля, то людина безсила...

На Іллі намагалися не працювати, бо Ілля у полі копи лічить. Коли йому завадити, то може їх спалити.

Кажуть: “Якщо жито дозріло на Іллі, то воно найкраще для насіння”.

Тарас ЛЕХМАН

Чимало церковних свят серпня у народному календарі українців приурочено аграрництву, новому врожаю, коли люди щиро дякують Матері Землі, Матері Природі за щедрі плоди, винагороду за важку працю. Водночас це і подяка Всевишньому. До таких належить свято Осінніх Бориса і Гліба. За християнською традицією цих святих мучеників, благовірих братів-князів вшановують в Україні (оскільки вони є помісними святими) 6 серпня.

Борис і Гліб були синами рівноапостольного князя Володимира Великого, братами Ярослава Мудрого. З ними підступно розправився їхній брат князь Святополк, прозваний Окаянним. Так стверджує давній літопис. Після поразки Святополка від Ярослава Мудрого тіла безневинних вбитих Бориса і Гліба поховали у церкві Вишгорода неподалік Києва. Пізніше, коли їхні мощі відкрили, то вони виявились нетлінними, а біля них відбувалися зцілення недужих і чудесні знамення.

У народі кажуть: “Прийшли Осінні Борис і Гліб — достиг у полі хліб”, “З Бориса і Гліба берися до хліба!”. Окрім жнив, активно займалися збиранням та заготовлянням на зиму грибів. Адже серпень взагалі багатий на всякі дари Природи.

Народна прогностична прикмета стверджує: “Якщо Осінні Борис і Гліб (Весняних святкують 15 травня) не затягнуть дощем, то суха погода протримається два тижні”.

На Весняних Бориса і Гліба колос наливається, а на Осінніх — колос достигає.

Тарас ЛЕХМАН

22 червня — найкоротша ніч у році, день літнього сонцестояння. За астрономічними спостереженнями, саме з 20 по 22 червня припадає “сонячний пік”, коли день удвічі перевищує ніч. Приповідають: “Ще сонце не зайшло, а вже сходить”, “Один промінь на заході, а інший — на сході”.

У давнину, враховуючи старе літочислення (старий календар), Івана Купала святкували не 7 липня, а 24 червня, коли сонце, хоч поволі, та таки починає “йти на спад”, “повертає на зиму”.

Назва Кирилова ніч в українців з'явилася пізніше, з прийняттям і поширенням християнства. Адже цього дня церква вшановує Святого Кирила Олександрійського, патріарха, який жив у V столітті, активно виступав проти єресі, боровся за чистоту християнської віри.

У народі кажуть:

- Якщо на Кирила зацвіла липа — на тепле сонячне літо; буде щедрим медозбір.

- Бджоли і в шапку меду наносять, аби був взяток.

- Як липа пахтить, то і бджола летить.

Про Святого Онуфрія, якого церкви східного обряду вшановують 25 червня, існує більше легенд, народних оповідань, апокрифічних переказів, ніж достовірної інформації.

Наприклад, відомо таке. Наприкінці III століття жив у Єгипті преподобний отець Пафнутій. Одного дня він вирішив вийти зі своєї келії і, набравши хліба та води, піти провідати пустельників. У безлюдній місцевості Пафнутій зустрів старця-пустельника Онуфрія, який розповів йому історію свого життя. Після спільної нічної молитви Онуфрій помер. Пафнутій поховав тіло старця у щілині скелі.

В українців, за народним аграрним календарем, день Онуфрія (Онопрія) — останній термін посівів гречки. До Онуфрія закінчували першу косовицю сіна і починали косовицю раннього ячменю — перші жнива яровини. Цієї пори стихають пташині співи.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.