Перша неділя після Великодня — Томина, або ж, як ще її називають, Проводи, Могилки, Гробки, Радуниця... І це не весь перелік народних назв поминального свята, яке не одне століття відзначають на Україні...

Цього дня після церковного Богослужіння кожен християнин вважає за священний обов'язок провідати на цвинтарі могили рідних і близьких. Тут також правиться молебень за участю священика, а потім отець-парох окроплює гроби за співом «Христос Воскрес!».

Колись у більшості сіл України готували спільний обід біля цвинтаря: борщ, кашу, інші страви; приносили й те, що залишилося після Великодня. Потім розстеляли на вільному місці кладовища скатертини і всім миром поминали померлих, звісно, смакуючи стравами.

У деяких селах обід не готували, а приносили маленькі пасочки, крашанки і писанки, клали їх на могили, начебто єднаючись у спільній молитві і трапезі з померлими родичами, друзями. Сам же поминальний обід справляли удома. Та, насамперед, не забували про молитву, про те, що до Провідної неділі, як і до Великодня, могили потрібно доглянути, прибрати.

Так чи інакше, але цей благородний звичай підтримує зв'язок із своїми коренями, згуртовує людей у пам'яті про померлих і молитві за їхні душі.

Свято Юрія (6 травня) подарувало багато цікавих народних фенологічних спостережень та прогностичних прикмет. Пов'язані вони здебільшого з аграрними роботами, з доглядом за домашніми тваринами:

- На свято Юра висохне баюра.

- На Юра дощ і грім - буде радість сім.

- Дощ на Юра - худобі легкий рік.

- Роса на Юра відкриє очі сліпому (потрібно у ній вмитися).

- Святий Юрій починає пасти корів (перший вигін на пасовисько після зими).

- Прийшов Юрій - овечки йдуть на полонини.

- Редьку сій на Юра - буде соковитою.

- Лист березовий на Юра в копійку - на Успення (28 серпня) клади хліб у діжечку.

- На Юрія мороз - буде просо, буде овес.

- На Юрія роса - будуть добрі жнива.

- Дощ на Юрія - буде хліб.

- Зозуля кує на Юрія - до неврожаю.

- Ранок ясний на Юрія - рання сівба; ясний вечір - пізня.

- Розсаду сади на Юрія - капусти буде доволі.

- Юрій навіть з-під снігу зелену травичку дістане.

- Юрій на поріг весну приволік (ідеться про повний розквіт весни).

- Юрій хоробрий - зимі ворог лютий.

Свято свят — Великдень. Воскресіння Христове! З погляду сьогодення цікаво дізнатися про його давнішу народну обрядовість, яка тепер зберігається, на жаль, лише почасти.

...У пасхальну суботу, напередодні Великодня, пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір'я: хто проспав у цю святкову ніч, той проспав своє щастя аж до наступного Великодня.

Опівночі починалося Богослужіння. Потім виносили плащаницю і відбувався хресний хід навколо церкви. (Так і тепер відбувається, бо це - неодмінне церковне правило).

І тільки на світанку, після закінчення усіх церковних відправ, освячували паску, ковбаску, шинку, сало, сир, масло, крашанки та писанки, хрін, сіль... Удома снідали виключно стравами з великоднього кошика. За столом збиралася вся сім'я.

Світлої неділі скрізь має звучати піднесене: «Христос Воскрес!». У відповідь радісне: «Воістину Воскрес!». За доброю давньою традицією після кожного вітання тричі цілуються («хрестосуються») і вручають один одному писанки або крашанки.

Молодь на Великдень влаштовувала різні ігри та забави з гаївками, веснянками, великодніми піснями.

У Галичині понеділок після Святої Світлої неділі зветься «обливаним», коли парубки обливають дівчат водою; а в «обливаний» вівторок - навпаки. Це - на щастя, на здоров'я. А ще - знак залицяння.

Взагалі, стосунки між хлопцями і дівчатами на Великдень були більш вільними: вони могли прилюдно обніматися, цілуватися, що не викликало осуду з боку дорослих.

Із пасхальних ігор назвемо гойдалки. Це дуже стародавня забава. Підйом вгору, підкидування повинні були посприяти рослинам підняти до сонця і виструнчитися.

Але такі ігри відбувалися увечері. Бо Великоднє свято (неділя, понеділок, вівторок) - це ще й час провідування могил, відправ і молитов за померлими.

І, безперечно, у ці дні не можуть змовкати церковні дзвони! Дзвонили, як правило, діти...

- Травень майорить — весну захистить.

- Травень — зелен май, місяць-розмай.

- Травень називають маєм, бо все маїться, зеленіє і цвіте.

- Травень ліс прибирає, літо в гості закликає.

- Травень багатий на квіти, а в жовтня хліба просить.

- Добре, коли зелений май.

- Зелений май - буде каша і коровай!

- У травні дощ - в коморі буде хліб.

- Прийшов май - корів і коней випасай.

- У маї майся на полі, бо робота втече, день пропада, а за ним і рік піде...

- У травні тільки ледачому нічого робити.

- Добрі люди у травні не женяться (не вінчаються), бо роботи вдосталь!

- Хлюпне дощ у травні - будеш мати хліба і до хліба.

- Соловей починає співати, коли можна напитися роси з березового листя.

- Черемха цвіте рясно - буде мокре літо.

- Ялівець зацвітає - пора сіяти ячмінь.

- У травні хмарно і помірний вітер - заморозків більше не буде.

- Туман вранці проти сонця - дощу не буде.

- Сосни щедро сиплять золотим пилком - будуть маслюки.

- Май - волам їсти дай, а сам на піч утікай.

- Буває май, що на піч залізай...