Останні новини

 

4 грудня відзначаємо величне свято Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Як й інші Богородчанські свята, воно належить до найважливіших у церковному календарі і народному побуті.

Введення (або ж Третя Пречиста) розпочинає «зимові святки» включно з різдвяними святами, які завершуються Собором Івана Предтечі-Хрестителя (20 січня).

За народними повір'ями на Введення земля засипає і її не можна будити (копати лопатою, орати плугом, навіть застромляти кілки) аж до Благовіщення, 7 квітня. Кажуть що ранній весняний грім також не може землю розбудити.

Спостереження за погодою:

- Товстий лід на Введення надовго скує водойми.

- На Введення буває товсте ледення.

- Морози, які вдарили на Введення, протримаються аж до Миколи (19 грудня).

- Чим більше снігу на Введення - тим швидше він розтане, але далі зима буде сніжною.

- Добра зима на Введення - добра і після Введення.

- Введення снігове - рік багатий.

- Введення з відлигами - весна пізня.

 

 

 

- У грудні студень — влітку тепло.

- У грудні, бабусю, на печі лежіть.

- Грудень поле грудить і землю студить.

- Холод - не брат, а завірюха - не сестра.

- Сумний грудень, яки прийде студень.

- Погода в перші дні грудня холодна і стала - зима буде довготривала.

- Погода протягом кожної доби після 26 грудня завбачає погоду кожного місяця наступного року (26 грудня - січень; 27 грудня - лютий і т.д.)

Хмари побігли проти вітру і побіліли - на хуртовину.

- Сонце сходить червоне і в червоній зорі - чекати хуртовини.

- Сорока скрегоче - снігу хоче.

- Стовп біля сонця - до тріскучих морозів.

- Ранкові зорі скоро гаснуть -на холод.

- Коні качаються по снігу - на тепло.

- Кури махають крилами і вертять хвостом - на метелицю.

- Зола в печі швидко гасне - до відлиги.

- Ліс тріщить - мороз буде стояти ще довго.

- Що літо принесло, то зима поглинула.

- Холоди в грудня великі - влітку тепло, спека.

 

 

 

 

1 грудня - свято мучеників-християн Платона і Романа. А ще - перший день зими (звісно, календарної, а не фенологічної).

Колись, бувало, зустрічали зиму, задобрювали, запрошували у гості різноманітними примовляннями і ритуальними діями, благали її бути сніжною та з морозами, бо тоді добре вродить озимина, весною буде у землі вдосталь вологи, щоб сіяти зерно, садити городину.

З цього приводу казали:

- Який перший день зими - така і вся зима.

- Які Платон і Роман - такою очікується зима.

- Дивись на зиму після Платона і Романа, щоб похвалитися на Запусти.

- Платон і Роман зиму заказують, а Спиридон (25 грудня) про зиму скаже.

- На Платона і Романа тепло - зима буде теплою.

- Зима сніжна - влітку сльота.

- Зима снігова - урожайні жнива.

- Зима з хуртовинами - чекай непогожого літа.

- Не злися на сніжну зиму! Біда, коли снігу нема...

 

 

 

30 листопада вшановують Святого Григорія Новокесарійського, чудотворця, єпископа, який ревно служив Церкві і навертав поган до християнства.

Дата його народження достеменно невідома. Мріяв стати юристом, навчався у Палестині. Там познайомився з християнським письменником і філософом Орігеном, який заснував свою богословську школу. Під його впливом у 238 році Григорій прийняв християнство, здобув богословську освіту і з тих пір невтомно трудився на християнській ниві. Перетерпів не одне переслідування з боку поган. Помер приблизно 270 року.

У давнину у цей день українці прогнозували погоду на зиму і казали:

- Який день на Григорія - такою буде зима. (Але, застерігаємо, що слід врахувати двотижневу різницю у старому і новому календарях).

- Якщо на Григорія вовки збираються у великі зграї і наближаються до людських поселень (насамперед віддалених сіл), то взимку будуть глибокі сніги, пекучі морози. Навіть радили: у цей день до лісу, де живуть вовки, краще не ходити, бо звірі стають надзвичайно агресивними.

- Григорій зиму благословляє.

- У ніч на Григорія снігопад, багряні зорі - зима стала повноправною господинею, відлиги будуть короткотривалі.

- На Григорія лід замерзає - зима наступає.

- Григорій одного заморозить, а зима заморозить двох.

 

 

 

 

29 листопада — свято апостола і євангеліста Матея (Матвія).

У Галичині з цього дня вже починали підготовку до «зимових святок», насамперед до грудневих зимових свят, які передували різдвяним. Білили хати,прали рушники, чистили килими, на ярмарках купували обнови (одяг), кололи поросят, готувалися до зустрічі гостей. Адже грудень багатий на іменини та храмові празники. Особливо старалися Романи, Платони, Марії (хто народився на Введення, 4 грудня), Катерини, Андрії, Варвари, Сави, Миколи, Анни... І хоч розпочався Різдвяний (Пилипівський піст), інколи дозволяли собі певні «розкоші»  у харчуванні, розвагах.Робили це насамперед іменинники.

На столі могли бути запечена гуска, індик, курочка... Тим паче, що зимової пори кури погано несуться, тож не тримали їх «з надлишком», аби заощадити корми. Частували гостей чим могли. Не таємниця, що українці - народ гостинний!

Господарі запримітили:

- На Матвія завмирає вся рослинність, навіть кімнатні квіти не ростуть, засинають на зиму.

- На Матвія вся надія: якщо нема морозу, не випав сніг, то зима трохи забариться. Водночас: без снігу погано для озимини.

- На Матвія віють буйні вітри - на Миколи (19 грудня) бути хуртовинам.

- На Матвія зима пітніє, а земля пріє...

 

 

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.