Найвеличніше свято осені, як за церковним так і за народним календарями, Покрова Пресвятої Богородиці (14 жовтня).
З його настанням, вважають у народі, починається зима. Тому кажуть:
- На Покрову до обіду осінь, по обіді - вже зима.
- Свята Покрова землю вкриє де листом, а де сніжком.
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «розігріти їх на зиму». Традиційно брали дрова з вишні, яблуні, груші, аби ті дерева наступного року добре плодоносили, і говорили: «Свята Покрово, покрий нашу хату теплом, а господаря добром!». І від такого замовляння, були упевнені, всю зиму у хаті буде тепло.
Здавна в Україні вважають, що осінь (особливо між Покровою і Михайлом) - найблагодатніша пора для сватання і весіль. Отож юнки, яким надокучило дівувати, зверталися до Богородиці:
- Свята Мати Покровонько,
Накрий мою головоньку,
Накрий навіть ганчіркою,
Щоб не зостатися дівкою...
* * *
- Свята Мати Покровонько,
Завинь мою головоньку
Чи в шматину, чи в онучу,
Най ся дівкою не мучу...
* * *
- Свята Мати Покровонько,
Покрий землю сніжиною,
А мене, молоду, хустиною...
Та це лише кілька варіантів дівочих приповідок-прохань. У кожному етнографічному регіоні України їх побутує безліч.
Сьогодні Покрова - не тільки церковне, родинне, народне, а й національне і державне свято. Запорізьких козаки вважали Покрову своєю покровителькою та заступницею, а значить і покровителькою та заступницею всієї України. Свято Покрови - це і День захисника України, який відзначають на державному рівні.
Народний прогностик говорить:
- Якщо на Покрови вітер дме з півдня - зима буде теплою; із заходу - похмурою, з півночі або зі сходу - холодною.
- На Покрови зранку дме південний вітер, а ввечері - північний, тоді початок зими буде теплий, а потім настануть значні і тривалі похолодання.
- Якщо до Покрови листя з вишні опаде - зима буде теплою; а якщо тільки жовтіє - лютою і сніжною.
- Сніг не випав перед Покровою - зима не скоро настане.
- На Покрови випав перший сніг, то на Михайла (21 листопада) випаде справжній сніг.