19 серпня — у церковному календарі величне свято Преображення Господнього.
За євангельськими текстами, три апостоли Петро, Яків та Іван - учні Ісуса Христа, яких Він узяв із собою на гору Фавор, побачили свого Вчителя під час молитви із ясним, як сонце, лицем та у білому, як сніг, одязі. Поряд із ним перебували старозавітні пророки Мойсей та Ілля. Враз апостолам почувся голос з небес: «Це Син мій любий, Його я вподобав. Його слухайтеся!».
У народі це свято називають, Яблучним Спасом, бо саме цієї пори доспіли яблука, груші, сливи, ранній виноград, які несуть до церкви освячувати. Тож протягом року святять два кошики - великодній і спасівський. Закріпилася й назва Другий Спас (Перший - свято Маковія, 14 серпня).
Як водиться, з цим днем пов'язували всілякі вірування. Одне з них - їсти до Спаса яблука не можна жінкам, в яких померли діти. Бо, коли у Раю Божа Мати роздаватиме дітям золоті яблука, тим не дасть, чиї матері їли яблука яблука до Спаса, отож діточки будуть дивитися, як інші їдять, та плакати, нарікати на матерів, що не терпіли та їли яблука до Спаса. Навіть не пили узвару із свіжої садовини, допоки не освятили плоди у церкві. Лише після відправи у храмі, освячення дарів саду, за обіднім столом їли фрукти, споживали трішечки плодово-ягідного вина.
Цього дня разом з фруктами святять мед у стільниках (колись із стільникового воску робили свічку, якою обкурювали хворого на пропасницю), жмутки колосся жита і пшениці (під час сівби їх розсіювали по полю, як захист від бурі, граду, шкідників), а ще трави - волошки, любисток, м'яту... Свяченим зіллям лікували всілякі хвороби.