Останні новини
28 березня 2024
25 березня 2024

СОНЦЕ

Без нашого небесного світила — Сонця не було б життя на землі. Ще пращури українців слов'яни-язичники вважали його живою істотою і всіляко поклонялися йому.

За народними повір'ями та легендами, сонце — цар неба, який вдень освітлює та зігріває  всю землю, а вночі ховається за землею, обходить її і на ранок з'являється на сході.

Сім'ю сонцю складають місяць і зірки. Воно — велике коло або колесо. Коли сонце йде по небу, то в нас у цей час буває день. Коли ж воно опускається донизу, то його можна дістати рукою. Нарешті сонце ховається за гору і тоді у нас настає ніч. Пройшовши попід землею, сонце знову приходить до нас, але вийти звідти самотужки не може. Його, вважали, викочують чорти. Однак своїм сильним жаром сонце спалює їх велику кількість.

- Сонце живе в морях і звідти виходить, - розповідає ще одне народне повір'я. - При сході сонця величезна кількість чортів піднімає його палями, оскільки вночі в морях і річках нечестиві не можуть жити, бо там знаходиться сонце.

Також вірили, що сонце виходить з-під земля й біжить по поверхні невидимого неба, заходить у землю та впродовж цілої ночі здійснює свій шлях під землею.

Затемнення сонця від того, що крилаті вовкулаки хочуть з'їсти його. Не слід спати, коли затемнення, бо можна не встати.

ЗЕМЛЯ

Український народ глибоко шанує землю і називає її святою, матінкою, годувальницею.

Земля, за давніми язичницькими уявленнями українців, тримається на воді завдяки великій рибі. Кожні сім років риба то піднімається, то опускається, тому бувають роки мокрі й сухі. Землетрус відбувається тоді, коли риба, що тримає на спині землю, перекидається на бік.

Інша версія: земля тримається на двох китах. Коли тримає землю самець, то літо буває сухе, бо він піднімає землю вище; коли самиця, а вона менша розмірами від самця, то ріки й озера виходять з берегів, а літо буває мокрим.

Побутували й інші повір'я:

- Земля сходиться з небом на кінці світу. Там баби, перучи, кладуть прачі на небо.

- Землю не можна нічим бити, бо вона — мати, а матерів не б'ють.

- Дітям також наказували землі не бити, бо це її болить.

А ще вірили:

- Не можна лускати зернят на землю, бо тоді земля запльована, і вона плаче. Нічого їй так не тяжко, як те, що на неї плюють.

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.