Останні новини
01 жовтня 2024
30 вересня 2024

ДЕЩО ПРО НАШ ДУХОВНИЙ СВІТОГЛЯД

Як це не парадоксально звучить, але в нашій духовній культурі (хоча, ми суспільство, здавалося б, “християнізоване”) і тепер доволі часто проявляється синкретизм: поєднання християнських і давніх язичницьких вірувань, уявлень. Особливо це помітно в часі відзначення великих церковних свят — Різдва Христового (зрештою, усіх різдвяних свят), Великодня, Трійці, Преображення Господнього... А, може, в цьому і є українська самобутність, уміємо залишатись собою...

В основі духовності кожного народу лежать світоглядні уявлення, котрі, зокрема, проявляються через систему вірувань. Народний світогляд українців має три основних таких пласти: демонологічний, міфологічний і християнський. Перший пов'язаний з персоніфікацією як надзвичайних природних явищ, так і конкретних предметів навколишнього світу, у яких вбачаються злі сили (демони) або присутність у них таких. Мусимо визнати, що сьогодні він є таки життєздатним. В основі другого пласта — обожнення природних, переважно небесних стихій, уособлених в образах богів. Система уявлень про богів (міфологія) вже відтворює їх певну ієрархію, виділяючи головних богів і другорядних, а також напівбогів (тих, що поєдналися з людьми). Християнська релігія (ніяк не заперечую моральному вченню Церкви!) абсолютизувала цю ієрархію, разом з тим намагаючись якщо не зруйнувати стару світоглядну систему, то максимально пристосувати її до своїх потреб.

Результатом такого протиборства ідей стало те, що людина несвідомо сповідує всі три релігійні течії, віри, і це відчувається й нині.

Як правило, усвідомлюючи, що ми — християни (беремо до уваги більшість населення України, незважаючи на конфесії), все ж паралельно часто віримо в упирів, русалок, відьом, “молимось на сонце”, що зійшло, нехай, навіть, це буде подумки, а не показово, демонстративно.

Багато хто з нас чув від свого дідуся чи бабусі (а від прадідуся чи прабабусі — поготів!) розповіді про великих богів, які над природою владні, а також про живих мерців, відьом, яких часто можна побачити над дахом, а то й відьма прибере подобу чорної кішки, чи про того ж лісовика, який живе у темному, глухому лісі... Не раз дітей лякали: “Не йди купатися, бо русалка, водяник чи утопленик потягнуть тебе на дно!..”. При цьому старенькі не забували хреститися. І це — природно...

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.