Серед язичницьких богів східних слов'ян, які згадуються у Велесовій книзі, зустрічаємо ім'я Рода. Він, за уявленнями наших предків, є прабогом, творцем Всесвіту і роду людського. У Велесовій книзі читаємо: “І тут у Сварги наші пращури молили: у Роду і Рожаниць — джерело (криницю) випросили, а у Дуба — частку хліба нашого”.
Род — духовна енергія пращурів, що перебуває у Сварзі, дарує життя людям, звірям, птахам, дає родючий дощ полям і городам, посилає людині Долю. Це божество єднає всі покоління: померлих пращурів, їхніх живих нащадків і майбутні, ще не народжені гілки родів, тобто є зв'язком минулого, теперішнього і майбутнього, виразником історії свого етносу, який формує його майбутнє. Род ототожнюється зі Сварогом, який оберігає український народ.
За старих часів, вшановуючи Рода, наші пращури читали “Рожденник” - книгу, у якій указані добрі і злі дні й часи та їх вплив на долю немовлят, тобто намагалися віщувати дитині долю.