Якщо перед початком Великого посту справляють запусти, Масляну, то перед Різдвяним постом (Пилипівкою) — Заговини. Оскільки Різдвяний піст завжди припадає у період з 28 листопада по 6 січня, тож Заговини святкують 27 листопада, коли у церквах східного обряду вшановують Апостола Пилипа (Филипа).

Увечері напередодні Пилипівського посту готували смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, вареники, голубці, смажили м'ясо, зокрема птицю. За добрим звичаєм, до батьків навідувалися на вечерю молодята, які щойно побралися, а також запрошували кумів та одиноких сельчан. Частку вечері віддавали бідним, сиротам. Такі гостинці, як правило, розносили по селу діти.

Ті родини, чиї діти ще не побралися, збиралися у так звану “складчину”. Кілька сусідських сімей сходилися в одну з осель, приносячи їжу, напої, щоб “велично й урочисто провести Пилипа”, бо він “того заслужив”. Несли, що “Бог послав”, не скупилися почастувати тих же самотніх літніх людей, сиріт.

Свої особливі вечірки на Заговини влаштовували хлопці й дівчата. Тим, хто не встиг заслати сватів до Пилипа або не дочекався їх, доводилося продовжувати парубкувати та дівувати. Над ними жартували: “Пилип не до всіх прилип”.

З цього дня жінки починали прясти кужіль на полотно.

У народі кажуть:

- Іній на Пилипа — буде овес, як липа.

- Іній — на врожай вівса, дощ на врожай пшениці.

- Якщо на Пилипа хмарно або сніжно — травень буде негожий.

- Якщо в цей день лежить сніг, то долежиться до повені.

Підготував Тарас ЛЕХМАН.