Якщо ретельно подивитися на наші стародавні міста, то неважко помітити, що всі вони побудовані на горах (той же Львів — аж на семи пагорбах). Гори здавна мали символічне значення, були місцями для здійснення ритуальних язичницьких обрядів, тут також вершилися суди.
Майже в усіх слов'янських народів збереглася традиція святкування Красної гірки. Українці влаштовували такі дійства 5 травня, перед святом Юрія. Від цього дня починається весняно-літній сезон весіль, звісно, якщо Великдень не припадає на 5 травня. “Красний” - значить гарний, радісний, веселий. Крім того, червоний колір асоціюється з очисною силою вогню і сонця, не тільки з кров'ю.
У давнину Красна гірка мала ще одну назву — свято Лелі (богині літа). Дівчата обирали зі свого гурту найвродливішу — Лелю, святково вбирали її, прикрашали зеленню (неодмінно вінком з квітів і трав), барвистими стрічками і вона сідала на почесне місце. Поруч клали нехитрі гостинці. Потім навколо Лелі водили хороводи, співали пісень, якими проводжали весну, а закликали, запрошували у гості літо. Через деякий час до них долучалися хлопці. Обрядове дійство завершувалося колективною трапезою.
Тарас ЛЕХМАН