2 серпня у церквах східного обряду вшановують одного з найбільших великих пророків Старого Завіту — Іллю. Він народився у Палестині за дев'ять століть до Різдва Христового. Ще замолоду присвятив себе служінню Богові, оселився у безлюдній пустелі і вів аскетичне життя в пості та молитвах. За церковними переказами, пророк Ілля за свою відданість Господу і праведність був живим узятий на небо, відправився туди на вогняній колісниці.

В українській народній традиції образ Святого пророка Іллі асоціюється з образом язичницького Бога Перуна. Принаймні, той і обоє — громовержці.

Одна з легенд розповідає, що колись, дуже давно, чорти перестали коритися Богові. Всевишній розгнівався і наказав Святому Іллі прогнати нечисть з неба. І дотепер він сумлінно виконує Божий наказ — ганяється за чортами, пускає блискавки на нечисту силу, гримить, їдучи на колісниці.

Саме з дня Іллі розпочинаються так звані “горобині ночі” - з грозами та блискавицями. Вірили, коли йде гроза, то не варто підпускати до себе собак і котів, у них може оселитися нечиста сила, яка переховується від Іллі. Під час стихії перед образами неодмінно запалюють стрітенську свічку. А коли вже блискавка влучить у дім і той займеться, то за старих часів навіть не пробували гасити пожежу. Якщо хату підпалив сам Ілля, то людина безсила...

На Іллі намагалися не працювати, бо Ілля у полі копи лічить. Коли йому завадити, то може їх спалити.

Кажуть: “Якщо жито дозріло на Іллі, то воно найкраще для насіння”.

Тарас ЛЕХМАН