СВЯТИЙ ЛУПП І БІДНИМ, І ХВОРИМ ДОПОМОЖЕ!

Колишній раб і вірний слуга, а згодом побратим во Христі великомученика Димитрія Солунського — Святий Лупп, якого церкви східного обряду вшановують 5 вересня, загинув мученицькою смертю у 306 році за проповідування Христової віри.

Виконуючи веління свого господаря, Лупп роздав належне Димитрію майно вбогим, сиротам, вдовам і пішов слідом за ним ширити поміж людей науку Ісуса Христа. За церковною і народною традиціями його називають опікуном бідних і знедолених, а також немічних, хворих. Вірять, що на Луппи можна успішно лікувати різні хвороби, звертатися до знахарів, бо вони добре розуміються на зіллі й освячують його у церкві, але в жодному разі не до ворожбитів і ворожок. Останнє — гріх і користі не принесе; вони діють від лихого. Послуговуватися цілющими засобами, що дає людині Природа (вважайте — Бог), не тільки можна, а й треба. Тим паче слід невпинно молитися у храмах до чудотворних ікон і до ікони самого Луппи. Навіть через глибоку віру, щиру молитву, сповідь та Святе Причастя людина може одужати.

Втім, таки не обходилося без марновірства. Багато традицій, пов'язаних з цим днем, побутує на Гуцульщині. Зокрема у давнину відзначали свято вовків. Це для того, щоб сіроманці не наближалися до людських осель, до отар овець та іншої домашньої худоби і не завдавали шкоди, тим паче, не нападали на людей. Тобто, хоч якось намагалися вовка чи то налякати, чи то задобрити, насамперед словесними формулами — магічними замовляннями. Але хіба вовка переконаєш?.. У свято Луппи, крім доїння корів та овець, інших робіт, пов'язаних з тваринництвом, гуцули намагалися не виконувати.

Запримітили: з цього дня починає опадати листя з осик.

У народі кажуть:

- Якщо лист лягає “горілиць” - на холодну зиму, а “долілиць” - на теплу.

- Пізній падолист — на суху осінь.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.