Серед численних жіночих народно-побутових свят мабуть найзнаменнішим є день Святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня.
Дослідники дохристиянської і ранньохристиянської культури, вірувань східних слов'ян вважають, що в давнину це було свято дівочої долі, але згодом Церква пов'язала його зі Святою Катериною (в перекладі з грецької - “чиста душа”). Життя Катерини припадало на кінець III — початок IV століття — період жорстоких гонінь на християн імператора Максиміана. Катерина, дочка грецького царя Ксантоса, була страчена за віру у Христа, якої не зреклася навіть під час тортур.
В Україні ставлення до цієї святої, як і до інших великомучениць, вельми шанобливе. Отож невипадково свято Катерини називають святом дівочої долі (загинула вона дівчиною). Ще наші пращури вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй долю — добру чи лиху.
Найчастіше до своєї долі дівчата зверталися, щоб вона обдарувала їх щасливим подружнім життям. Тож і ворожили, закликаючи свою долю. Ось як вони намагалися впізнати майбутнє (інколи і тепер вдаються до таких магічних дійств, але задля жарту, розваг). Наприклад, до сходу сонця слід піти до саду і зрізати гілочку вишні (краще брати молоду), а по поверненні до хати відразу поставити цю гілочку у воду у тепле місце й чекати на свято Меланки (13 січня). Якщо до Меланки гілочка засохне — поганий знак, не буде цього року весілля. А коли зацвіте — дівоча доля усміхнеться.
Зранку на Катерини незаміжні дівчата вскладчину зносили до однієї хати овочі, крупу, готували з них борщ і кашу. Увечері влаштовували вечорниці. На них могли приходити без запрошення парубки. Тільки-от танцювати цього вечора не годилося, бо триває Різдвяний піст. Але там також не обходилося без гадань.
Інколи напередодні Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, і у такий спосіб ставили “мітки” на хлопцях. Серед них мав бути яблуневий листочок. Лягаючи спати, дівчина читала молитву долі, аби та змилосердилася над нею, а вдосвіта прохала наймолодшого в родині хлопця (добре, коли це був маленький братик) витягти навмання один з листочків: з чиїм іменем витягне — за того парубка й піде заміж дівчина, а як випаде листочок з яблуні, то доведеться ще рік дівувати.