За народними прогностичними прикметами, якщо 25 січня сипле сніг — на дощове літо; чим він щільніше лягає на землю — тим більше падатиме дощів; а коли сонячно — на ранню весну і ранній приліт птахів з вирію. Бути дощовому літу чи сухому, ранній чи пізній весні — вирішувати Святій Тетяні, адже Східна Церква саме її вшановує у цей день.
Ім'я Тетяна у перекладі звучить — засновниця, володарка, заступниця, берегиня, охоронниця. Майже двісті років тому це ім'я зустрічалося здебільшого в аристократичних колах. Однак з часом вони поширилося серед простих людей.
З життєписів святих відомо, що мучениця Тетяна народилася в Римі у знатній родині. Батько її був високопосадовцем, але таємно сповідував християнську віру, ризикуючи і суспільною репутацією, і майном, і власним життям. Дочку виховав у любові до Ісуса Христа. Та змалку стала читати Святе Письмо, яким відразу захопилася, воно “поглинуло” Тетяну. Коли дівчина досягла повноліття, то вирішила присвятити своє життя Богові. За добродійність була призначена дияконесою. Однак за віру у Христа і постраждала.
У 222 році у Римі почав царювати 16-річний юнак Олександр, мати якого — Мамея була християнкою. Від неї він дізнався про Ісуса Христа, але продовжував поклонятися і язичницьким богам. Тому у його палаці зберігалися і зображення розп'яття Ісуса Христа, і статуї старозавітних пророків — Авраама, Мойсея, і язичницьких ідолів — Аполлона, Орфея та інших. Олександр був молодий, недосвідчений володар, тому замість нього правили інші люди, наближені до імператорського трону, які користалися з недосвідченості юнака для власного збагачення. Та найгірше те, що вони жорстоко ненавиділи християн, непокірних переслідували і безжально карали.
Святу Тетяну також схопили і привели до язичницького храму, щоб вона поклонилася Аполлонові, але юна християнка натомість поклонилася своєму Господу. За переказами, цієї ж миті стався страшний землетрус, який вщент зруйнував язичницький храм. Під уламками колись величної споруди загинуло багато поган та їхніх жерців. Тетяну почали нещадно катувати, але тіло її залишалося невразливим, а от страждали самі кати, бо поруч із святою стояли ангели та відвертали всі удари на них. Тетяна молилася і просила Господа, щоб він відкрив перед катами світло істини. І це сталося! Вони побачили чотирьох ангелів біля Святої Тетяни, почули голос з неба, звернений до них, який просив їх схаменутися. Тоді кати почали благати юну християнку, щоб простила їх.
У народі утвердилася віра, що Тетяна є покровителькою і заступницею юнацтва, символом вічної краси та молодості. Інколи її образ асоціюють з весною.