Останній четвер перед Великоднем – Страсний, Чистий. Цього року він припадає на 9 квітня.

У церквах відправляють останню у часі Великого посту Хресну дорогу. Після кожної стації священик «облачається» (перевдягається) в інший священичий одяг. Протягом усього Богослужіння парафіяни тримають у руках запалені свічки чи лампадки. Опісля з «живим вогнем» ідуть додому й обходять все помешкання. Свічку не гасять, допоки вона не догорить до невеличкого недопалка. Найчастіше ставлять її біля ікон. Полум’я страсної свічки має оберігати дім і господарів від усього лихого. Таку свічку ставлять біля людини, яка важко занедужала.

На Страсний четвер перестають писати писанки. Зате колись у печах випікали (або пекли) сіль, яка призначалася для великоднього кошика. Для її отримання: жменьку солі загортали  клаптик лляного полотна і клали на жар від дров. Вона також наділялася обереговою силою, захищала від «поганого ока» (вроків, зуречень).

Вважалося (але тільки не за церковними канонами), що у Чистий четвер хочуть сповідатися тільки найбільші грішники...

Народні прикмети:

-Яка погода у Страсний четвер – такою буде на Провідну неділю.

-Тиха погода – гарний Великдень.

Загалом, Страсний четвер – день тиші. Не можна гучно розмовляти, сваритися, лаятися, навіть гримнути на кота чи собаку.

Кажуь: «Якщо на Чистий четвер пташки не співають, то вони у смутку, бо Ісуса Христа ведуть на страту».

Тарас ЛЕХМАН