25 березня – велике церковне свято Благовіщення Пречистої Діви Марії. Воно знаменує благу вістку від Архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що Вона непорочно зачне від Духа Святого і народить Ісуса Христа – Сина Божого, Месію.

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Проте народні язичницькі традиції продовжують існувати і тепер. У народі Благовіщення одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока святих). Вважаєтьс, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословив землю і відкрив її для сівби. До Благовіщення землі не чіпали, польовими роботами не займалися, та й у саме свято не працювали, бо це великий гріх. Вислів: «На Благовіщення навіть птиця гнізда не в’є...» вважається образністю, метафорою. Деякі птахи (граки, сороки...) вже звили свої гнізда. У саме свято пернаті також не марнують часу. Але цей вислів ще раз підкреслює його велич.

На Благовіщення існував звичай випускати на волю пташок, «щоб співали, Бога прославляли, приносили удачу тому, хто їх випустив. Для цього навіть купували пташок на ринках. Господар «випускав на сонце» всіх домашнах тварин, щоб прогулялися. Не сиділи в хаті кіт і собака.

Пасічники виставляли на двір вулики. Благо, коли бджоли активно літають.

Народні прикмети:

-Яка погода на Благовіщення – така на Великдень.

-Якщо на Благовіщення лелеки вже сидять на яйцях – на теплу весну.

-У переддень Благовіщення ніч тепла, тоді і весна буде тепла; а якщо сніг і мороз – весна буде пізня, холодна, така погода протримається аж до травня.

-На Благовіщення замерзла вода в діжчині – на холодний квітень.

-Дощ іде – добре вродить жито.

-Гроза – рік буде врожайним на горіхи і гриби.

Тарас ЛЕХМАН