2 лютого – Стрітення Господнє, величне церковне свято, яке належить до дванадцяти найбільших.

За релігійною традицією, воно є вшануванням важливої події, коли Пресвята Діва Марія і Йосип Обручник принесли маленького Ісуса Христа до храму. Це сталося на сороковий день після народження Божої Дитини. Так велів іудейський закон. У храмі Богоматір з Сином Божим зустрів Святий Симеон, старець, якому було це напророчено.

Стрітення Господнє також знаменує ще одну важливу подію, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, зустрівся з вірянами.

На Стрітення у храмах освячують свічки і воду. Вважають, що вони мають  чудотворну і зцілюючу силу. Водою окроплюють будинок, хлів, пасіку, домашніх тварин, сад, город, криницю... Якщо в родині хтось захворів, йому давали випити кілька ковтків стрітенської води. Так само все і всіх  обкурюють запаленою стрітенською свічкою. Вона вважається оберегом від нечистої сили, хвороб. Запалюють її і тоді, коли людина померла.

Однак в Україні церковні традиції Стрітення Господнього тісно переплелися з народними обрядами, які існували ще в дохристиянські часи. Наші предки вірили, що саме цього дня відбувається перша зустріч зими з весною. У сиву давнину всі природні явища наділялися особливими силами, людськими або божественними рисами, персоніфікувалися. Тому в цей час визначалося, хто переможе – зима чи весна (ідеться про людські чи надприродні істоти).

У день Стрітення ретельно спостерігали за погодою, змінами у природі, щоб з’ясувати, чи скоро прийде потепління.

Народні прикмети:

-На Стрітення подає дощ – до спекотного літа.

-Сильний вітер на Стрітення – яекай лиха, буревіїв.

-З дахів капає вода – буде багато меду.

-Ясна і тепла погода – до гарного врожаю хліба.

-Сніжить – навесні будуть пізні заморозки.

Тарас ЛЕХМАН