29 липня,за оновленим церковним календарем, вшановуємо мученика Калиніка. Він походив з Малої Азії. Бажаючи спричинитися до спасіння людських душ, ходив по містах і селах та закликав людей увірувати в Ісуса Христа. Погани спалили його живцем. Це сталося у IV столітті.

Хоч рідко, але спостерігали і таку «невчасну» фенологічну зміну у природі: на калині починало жовкнути листя, що є попередженням про ранню і холодну зиму.

З інших народних прикмет:

-На Калиніка закалинить – на початку вересня не заморозить.

-Починають наливатися ягоди калини – на тепло.

-На Калиніка туман – запасай коси на овес з ячменем.

-Якщо влітку зацвіли вишні (а попередній врожай ягід уже зібрано), що також є доволі рідкісним аномальним явищем, тоді осінь буде сухою.

-Перед грозою ячмінь та овес стають вологими.

Тарас ЛЕХМАН