5 липня, за церковним календарем, вшановуємо преподобного Атанасія Атоського, просвітителя, батька впорядкованого чернечого життя у монастирі на горі Атос. Помер 1003 року.

Вважали, що після цього дня вже не варто косити сіно, а тільки забирати його, складеного у копиці (стіжки) і привозити з далеких луків додому. З косовицею господарі мали впоратися завчасно. Сіно косять, сушать і складають у копиці відразу після Трійці. Адже пізніше, у липні, на піку літа трава «горить» під палючим сонцем, пересихає, стебла стають цупкими, твердими. Таке сіно не кожна корова (особливо вибаглива) схоче їсти. Тоді і косовиця марна. Доведеться очікувати на отаву, хоч вона «мала для сіна приправа».

Народні прикмети:

-Несошена трава пересохла – сіна не варто збирати.

-Перестояна трава – голод для корови.

-Висохли ранкові роси – перекидай сіна покоси.

-Покоси люцерни перекидають тільки з ранковими росами; так само складають у копиці.

-Перестигла трава – не буде молока.

Тарас ЛЕХМАН