Християни візантійського обряду День Усіх святих святкують в першу неділю після П’ятидесятниці, тобто у восьму неділю після Великодня. (Цьогоріч – 15 червня).

Це день пам’яті всіх шанованих Церквою святих, як канонізованих, так і тих, хто залишився невідомим за життя. Зрештою, навіть кожна помісна церква має свої святих як давно, так і недавно канонізованих чи беатифікованих.

Спочатку свято відзначалося 13 травня – на згадку про освячення Папою Римським Боніфацієм IV язичницького храму (який вже став християнською святинею) Пантеону в 609 або в 610 році. Однак у VIII столітті Папа Римський Григорій ІІІ 1 листопада освятив одну з капел Святого собору Петра на честь Усіх святих і змінив дату свята. Сто років по тому Папа Римський Григорій IV присвоїв 1 листопада статус спільного для всієї Католицької Церкви Дня Всіх святих. Його ще називають Вселенським поминальним днем.

Визнала це і Візантія. Отож,у Східній Церкві є два тиких поминальних дні – восьма неділя після Великодня і 1 листопада.

Вважається, що дата 1 листопада могла бути обрана не випадково. В цей час кельти відзначали свято Самайн, яке, крім усього іншого, приурочене з шануванням померлих. Першими почали його відзначати англійські та ірландські християни, а потім цю дату вирішив перейняти і Рим.

Язичницькі традиції Самайнв знайшли своє відображення у святі Гелловін, яке відзначають напередодні. Так, вшановувати померлих потрібно, але не з «дикими розвагами», маскарадами, безглуздими жартами. Краще відвідати церкву, де правиться заупокійна Служба Божа, помолитися на могилах.

В Україні Неділя Всіх святих має й народну традицію. У цей день віряни вітають один одного з іменинами. Бо так воно і є, що у Неділю Всіх святих ми всі іменинники. Головне – зберігати духовність у серці, дотримуватися принципів християнської моралі.

Крім того, на 9-ту неділю після Великодня ми ще й відзначаємо День Всіх святих українського народу.

Тарас ЛЕХМАН