15 травня – свято Пахомія Великого.

Спостерігали, якщо Пахом повіяв теплом, то з цього дня (раше вечора) починають масово співати соловейки, змагатися, хто краще заспіває, хто кого переспіває і приверне до себе увагу половинки. (Самички не співають, а лише видають ледь чутні звуки). Усе це перетворюється на неймовірно чарівне концертне дійство. У кожного своя арія, своя партія.

Соловейко на вигляд непеказна пташнка, але який артист!

В українців особливе ставлення до солов’їв, щемливе, трепетне.

...Зоряна травнева ніч, солов’їні концерти і молоді закохані пари, які слухають їх до світанку. Про це співається у багатьох піснях.

Дитячі глиняні іграшки-свистульки (свистунці) виготовляли здебільшого у вигляді соловейків.

Старші люди вважали (і вважають), що зруйнувати гніздосоловейка – це такий самий гріх, як і зруйнувати гніздо ластівки.

У народі кажуть:

-Не заспівав соловейко, тоді ще не сій гречки і не стрижи овечки.

-Соловейко тоді починає співати, коли насититься водою з березового листя.

-Коли ячмінь колоситься, тоді соловейко замовкає.

-Соловей не заспіває, коли їсти не має.

-Соловей співає, бо голос має.

-Не потрібна соловейкові золота клітка, а зелена вітка.

Тарас ЛЕХМАН