10 квітня вшановуємо пам’ять про мученика за Христову віру преподобного Терентія. Загинув на початку IV століття. Його стратили воїни імператора Декія за те, що не поклонився язичницьким божкам-ідолам. Натомість багато його побратимів, аби врятувати своє життя, відступили від Ісуса Христа і вдалися до ідолопоклонства.

У народі достойника Терентія панібратськи називають Терешком. До цього часу мають стужавіти (стати прохідними, безболотними) дороги, а відтак завершується бездоріжжя.

Кажуть:

-Терешко висушить дороги так, що вз уже не застрягне в болоті.

-Після Терешка не ступати коню по коліна в грязюці.

-На Терентія земля суха тільки зверху, а копни – волога.

-Суха земля на Терентія – це не посуха.

-На Терентія по землі можна йти босоніж.

-Грядки копай і сади городину тоді, коли тепла земля.

-Терешко – городний і агроном.

Готуючись до Великодня, у цей день господарі і господині починали мазати глиною і білити хати.

Тарас ЛЕХМАН