У народі кажуть...
-Лютий – місяць-баламут: то лютує, морозом пече, то сонцем пригріває. Тому не вір йому.
-Буває, що улютому панують стужа й завірюха, а відлига заховалася.
-У лютому зайцю вуха мерзнуть.
-Грім у лютому – на неврожай.
-Падають бурульки зі стріхи – буде потепління; чіпко тримаються – мороз не відступить.
-Химерний лютий, бо ні їхати, ні йти.
-У лютому зима зубами скрегоче, бо весні місця уступати не хоче.
-Вітер «закручує» гілля на деревах – до буревію.
-Не питай у лютого поради, якою буде погода.
-Мороз при молодому місяці завжди міцний.
-Лютий одним боком сонцем гріє, а другим морозом пече.
-Лютий ходить то босий, то взутий.
-У лютому дорога ще санна – весна не буде рання.
-Увечері нема зір на небі – вранці і вдень погода буде доволі вологою.
-Важкі (обважнілі) снігові шапки на гіллях дерев – до відлиги.
-Коли мороз, а ворони літають і галасають – буде відлига.
-Після морозу синиця веселиться – буде потепління.
-У лютому вдень сонце гріє, а вночі мороз пече.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН