З оновленням церковного календаря (радше, з поверненням до старого) тепер, 1 січня, Новий рік ми зустрічаємо разом зі святами Обрізання Господнього та Отця Церкви Василія Великого. Це – добра давня церковна і народна традиція, яка відродилася. Отож визначення «Старий Новий рік» відійшло у минуле.

Багато християн зустрічають Новоріччя саме у храмі, де після Святої Літургії (а правиться Служба Божа саме Василія Великого) ще й читають молебень за рік прожитий. А вже вранці господарі чекають на хлопчиків-посівальників, які вітають їх з Василем, Новим роком, зичать здоров`я, миру, достатку, щедро посівають зерном, за що отримують відповідну плату. І годі господарю та його домочадцям проспати таку мить, бо, як вважають у народі, у Новому році не пощастить. Зазвичай, у Новорічну ніч пізно лягають спати, а то й не сплять до світанку.

Якщо на Святий вечір до хати вносять дідуха, то ялинка також потіха для дорослих і дітей, бо і вона символізує різдвяно-новорічні свята.

У народі кажуть:

-Новий рік прибавляє дня на заячий скік.

-Іній на Василя – врожай на овес.

-Яка погода на Новий рік (Василя) – такою буде на Стрітення.

-Багато зір на небі – буде багато грибів і горіхів.

-Снігу багато – хліба достаток.

-Новий рік зі снігом і морозом – буде хліба повні вози.

У цей день не можна сваритися, ображатися, бо тоді у гніві і злобі проведеш увесь рік... Тим паче, за доброю християнською традицією, перед Новоріччям просили один в одного пробачення за скоєне лихо, образливе слово...

Тарас ЛЕХМАН