15 жовтня вшановують священика-мученика Лукіяна, ревного сповідника Христової віри, якого стратили 312 року у часи правління жорстокого імператора Діоклетіана.
У народі кажуть:
-На Лукіяна відстав день від ночі, бо зачепився валянком за пень.
-Лукіян котить сонце вниз (день стає помітно коротшим).
-Якщо у ніч на Лукіяна яскраві зорі – бути морозу; тьмяні – дощу або потеплінню.
-Зорі на небі сині – бути снігу.
У цей день збирають останні гриби сироїжки (звісно, якщо ще не випав перший сніг), бо далі вони стають гнилими, «понівеченими».
Лукіяна чомусь вважають покровителем й опікуном курей. У його свято чистили курники, сідала,але ні півників, ні курей не рубали, не їли курятину. Були певні, якщо порушити табу, тоді кури переведуться, не будуть нестися, квочка не приведе курчат...
Утім, не вірте такому! Смачної Вам курочки!
Тарас ЛЕХМАН