9 жовтня вшановуємо Святого Якова Алфеєвого, апостола. Це свято не належить до визначних, великих у церковному календарі, але є доволі знаковим у народному календарі українців.
Вважається, що цього дня завмирає вся рослинність, не розвиваються у землі коренеплоди сільськогосподарських культур, бо вони вже дозріли, так само коріння лікарських рослин. Тому знахарі намагалися заготовити лікарське коріння (зокрема, живокосту, гравілату міського, оману, алтеї лікарської, лопуха, валеріани...) ще до Якова.З дарів Природи готували цілющі настоянки та відвари.
У народі кажуть:
-Яків – ніякий: вже не осінь, а ще не зима.
-На Якова поода часто ніякова (перемінна).
-Яків пошле або град, або снігову крупу.
-На Якова снігова крупа – вже осінь не та...
-На Якова осінь снігом ще не вмиється і в білий жупан не причепуриться.
-Між Покровою і Яковом відносно стійка тепла погода (як для тієї пори) – зима ще не скоро ступить на поріг.
Тарас ЛЕХМАН