10 серпня – свято мученика Лаврентія, якого стратили за Христову віру у 258 році. В історії Церкви його називають Архідияконом убогих. Адже він багато опікувався нужденними, сиротами, недужими, які вже не могли заробляти собі на прожиття власною працею

За давньою доброю українською традицією, до цього дня багаті землевласники, які винаймали на сезон жниварів (женців), мали частково (принаймні, на четвертину) розрахуватися з ними за роботу. Розраховувалися здебільшого снопами, або зерном і соломою окремо, інколи грішми. Остаточний розрахунок здійснювали у свято Семена (1 вересня), яке знаменує початок нового церковного року, або восени після обмолоту зерна. І тільки тоді домовлялися про подальшу співпрацю.

Народні прикмети:

-Якщо у цей день у річках та озерах вода не рябить, тиха – осінь припізниться; вода неспокійна – на осінь з вітрами.

-Падає дощ – наступного року вродить жито.

Після першої декади серпня знахарі розпочинали осінній збір лікарських трав і корінців.

Тарас ЛЕХМАН