6 серпня – свято Преображення Господнього.
У народі його називають Другий або Яблучний Спас. Зустрічається і така назва – Багатий Спас, бо він усього припас: фруктів, овочів, зерна, грибів…
У язичницькі часи цієї пори наші пращури святкували настання осені. До дня святкування слов’янам заборонялося їсти яблука, готувати з них будь-які страви, відвари. Вважалося, що лише з настанням більш холодних днів плоди дозріли для збору і споживання.
Існувало повір’я, що в світі мертвих ростуть дивовижні яблуні із золотими та срібними плодами. Якщо ж хтось із дорослих не втримався і скуштував соковитий плід до зазначеного часу, то йому випадало сорок днів строгого посту для спокути своєї провини. Адже цим вчинком він обділив яблуками померлих. Дехто і тепер дотримується такої традиції, особливо матері, у яких померли діти. Але Церква говорить, що це – марновірство.
Яблучний Спас – це й день поминання спочилих у Бозі. Отож відвідували кладовища. Щоб «запобігти» потраплянню душ небіжчиків і всякого зла у будинок, до церкви разом з фруктами, насамперед яблуками, що є подякую Богу за дари, знову, як і на Маковія, несли святити квіти і мак, яким згодом обсипали себе і будинок. Крім того, з останніх колосків, що залишилися на полі після жнив, сплітали Спасову бороду, а також вінки для освячення.
Обрядовими стравами у свято Другого Спаса вважаються печені яблука, пироги з яблуками, узвар і компот. Пекли хліб з борошна нового врожаю.
Тарас ЛЕХМАН